Теперішній пр. Гімназичний майже 90 років тому: час, коли він був головною вулицею міста

Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: було – стало.

Пропонуємо подивитись знімок із фондів Музею історії міста. Це одне з небагатьох фото, що збереглися. За ним можна реально відчути атмосферу епохи, коли центр нашого міста знаходився на Гімназичному проспекті (раніше Пеліна, а в 1920-х він називався просто – Проспект).

Напевно, багато хто погодиться з тим, що таку кількість перехожих на вулиці складно побачити навіть у наші часи, хоча зараз місто за розмірами значно більше.

Отже, який же це рік?

Колись журналіст став свідком цікавої дискусії у ФБ із цього приводу серед міських краєзнавців (група «ПромИстория и не только»). Тоді вони звернули увагу, що на куполі дзвіниці Свято-Миколаївського собору (тоді церкви) видно п’ятикутну зірку.

Історики знають (джерело 1, 2, 3), що в 1929 році більшовики закрили для вірян всі чинні храмив місті. А 1932 року у приміщенні Свято-Миколаївського собору відкрили Музей історії революції. Саме в цей період православні хрести зняли з куполів, а на їхнє місце поставили п’ятикутні зірки (символ нової комуністичної влади з їхньою атеїстичною ідеологією). Збереглося чіткіше фото з того періоду:

Також достеменно відомо, що за розпорядженням гітлерівців, які окупували місто у серпні 1941 року, Свято-Миколаївська церква була знову відкрита для вірян (зрозуміло, що це була не гуманність, а свої чіткі плани щодо використання духовних потреб мешканців на користь нового окупаційного режиму). Але так чи інакше, мабуть, саме в цей період вказані зірки з куполів демонтували.

Таким чином, спираючись на цю інформацію, можна датувати знімок періодом з 1932 по 1941 рік.

Під час підготовки публікації журналіст натрапив на більш точну дату цієї фотографії – 1938 рік. Але з чим вона пов’язана – зараз сказати складно.

Що на фото

Добре видно будинок 2, 4, 6 на Гімназичному проспекті (побудований у 10-х роках ХХ століття). Цікаво зазначити, що на другому поверсі кутової його частини (яка розташована на перетині пр. Гімназичного та сьогоднішньої вулиці Соборної/перша назва – Головна конторська, з 1932 року – Кооперативна, пізніше – Кірова) у той час був розташований готель «Червоний». А сама площа в районі пам’ятника Прометею також деякий час називалася Червоною. Таку назву більшовики, що прийшли до влади, дали колишній Новобазарній площі.

На знімку також можна побачити будівлю Школи фабрично-заводського учнівства (сьогодні – Вище профтехучилище). Його було збудовано у 1928 році на місці знесеного церковного кладовища. Будівля мала адресу: Проспект, 10.

За спиною фотографа на місці сьогоднішнього інженерного корпусу ДМК був колишній кінотеатр «Ампір» (перейменований більшовиками на «Змичку», а після Другої світової війни отримав назву «Слава»).

На місці нинішньої будівлі Заводської адміністрації на світлині видно будинок №1 за вказаним проспектом. Він збудований у 10-х роках ХХ століття, знесений у першій половині 70-х. У ті часи (у 1930-х роках) там була міліція.

Було – стало

А так це місце (приблизно з такого ж ракурсу) виглядає сьогодні:

При підготовці публікації використано літературу:
– Архімандрит Арсеній Бочкарь “Перлина Придніпров’я: Свято-Миколаївський кафедральний собор м. Дніпродзержинська (історичного Кам’янського)», 2013 р.
– Наталія Буланова «Земні силуети віри. Історія церков Кам’янського (Дніпродзержинська). Історичний нарис». – Дніпропетровськ, 2000 р.
– Людмила Яценко, Олександр Слонєвський «Дух ушедшей эпохи. Каменское-Днепродзержиинск 1917-1953 годы», 2007 р.
– «Каменское: гостиница «Красная» с видом на площадь «Красную». Этот дом видел многое… (старые фото)» – інтерв’ю з істориком Олександром Слонєвським (підготував Ігор Кузьминський)

Ігор Кузьминський