У Кам’янському говорили про художника Роберта Лісовського – нашого земляка і можливого автора емблеми авіакомпанії «Люфтганза»

Етнічний німець, він все життя вважав себе українцем.

В четвер, 9 листопада, у клубі краєзнавців згадували Роберта Лісовського – відомого художника та нашого земляка. Три доповідачі розповідали про життя та творчість Лісовського. Про щасливе дитинство Роберта, проведене у Кам’янському, розповіла Валентина Кузіна. Про життя в еміграції – Любов Алексієвська. Катерина Молчанова розповідала про родичів та нащадків Лісовського.

Він народився 29 грудня 1893 р. у селі Кам’янське. Мати та батько були вихідцями з Німеччини. Батько був інженером, керував механічною майстернею на металургійному заводі, мати займалася дітьми (їх було п’ять). Завод надав сім’ї квартиру у будівлі водокачки, що стояла просто на березі Дніпра. Родина була дуже освічена, у будинку була багата бібліотека. Батьки помітили схильність сина до малювання та у віці всього 13 років відправили його до Миргорода, де на той час була відома промислово-художня школа. Викладав там відомий український художник Панас Сластіон. Він і прищепив учневі любов до національних орнаментів. У 1917 р. у Києві відкрилася Академія Мистецтв, і Роберт вирушив туди. В Академії графіку йому викладав Георгій Нарбут (автор банкнот часів Української Народної Республіки), монументальний живопис – Михайло Бойчук. Першою опублікованою роботою молодого художника стала обкладинка збірки поезій Павла Тичини «Сонячні кларнети».

У 1920 р. помер професор Г. Нарбут, владу захопили більшовики, Роберта двічі заарештовували. Йому дивом вдалося втекти з потяга, який віз його на страту, пішки дійти до річки Збруч і переправитися на західний берег. Спочатку він жив та працював у Львові. Тут одружився зі Стефанією Туркевич, у 1927 році народилася дочка Зоя. Потім були Берлін, Прага, Рим, Лондон. Все подальше життя Р. Лісовський провів в еміграції, і скрізь він був активним діячем української діаспори. Він був наставником в “Пласті” – українській скаутській організації (назва походить від слова «пластун» – козак-розвідник). Художник виховав кілька змін юних патріотів і навіть розробив емблему “Пласту”.

В Європі Лісовський відомий як графік, але створював також живопис. Найкращі видавництва замовляли йому ілюстрації, він розробляв малюнки марок багатьох країн, для Польщі – ескізи грошових знаків, а також безліч шрифтів, фірмових знаків, екслібрисів, малюнків для гобеленів і предметів побуту. Роберт Лісовський симпатизував боротьбі українських патріотів, створив для них герб ОУН (той самий тризуб із мечем), а також обкладинку лондонського видання оунівців «Визвольний шлях». Тому за СРСР ми нічого не знали про свого земляка, відомого в Європі.

Роберт Лісовський пішов із життя 28 грудня 1982 р. у Женеві.

Емблема «Люфтганзи»
Лісовському приписують авторство емблеми найбільшої європейської авіакомпанії – німецької «Люфтганзи». Але сьогодні довести це неможливо. 1945 року у Празі Роберта Лісовського знову мало не розстріляла радянська влада. Врятуватися вдалося дивом. Все майно, всі документи було втрачено. Про те, що батько переміг у конкурсі на створення логотипу для авіакомпанії, відомо зі слів доньки художника – Зої Лісовської. У «Люфтганзі» авторство Роберта Лісовського не підтверджують. За офіційною інформацією, журавля у колі вигадав Отто Фірле в 1918 році для авіакомпанії «Deutsche Luft-Reederei» – попередника «Люфтганзи».

Доля родини
Про те, як склалося життя членів родини Лісовських, розповіла Катерина Молчанова. Роберт Лісовський мав двох братів і двох сестер. Один брат помер через отриману травму, іншого репресували в 1937 році, він загинув у ГУЛАГу. Репресували чоловіків обох сестер. Мати померла від горя. Батька звинуватили у шкідництві та виселили з квартири, позбавивши майна та пенсії. Він знайшов притулок у родичів невістки. До 1943 року він жив у флігелі родини Яцуків на вулиці Курській, 16 (сьогодні – Васильєвська). Того року, сподіваючись розшукати брата, спочатку поїхали до Європи сестри Роберта. Вони потрапили до табору для біженців і опинились у Бразилії. Пізніше наважився їхати і батько. Йому вже було близько 80 років. Після від’їзду з Кам’янського про нього не було звісток. Зник.

Дочка Роберта Лісовського Зоя та його онука Лада стали успішними художницями. 

Галина Денисова

Читайте також: У Кам’янському запрацював новий “Клас безпеки” для школярів