У Кам’янському відомий краєзнавець вирішив написати історію центрального проспекту міста

У своїй розповіді він хоче згадати всі будинки, які є і були на проспекті Свободи, крамнички, кафе тощо.

Цікаву новину редакція дізналася від краєзнавця, журналіста і відомого збирача старовини Віктора Куленка (на фото) буквально цими вихідними.

Краєзнавець зазначив, що дуже багато деталей з минулого нашого міста втрачається. Часто ми не пам’ятаємо, коли була збудована та чи інша споруда, які організації чи заклади в ній розміщувалися. А все це – історія нашого міста, минуле багатьох поколінь його мешканців.

Віктор Куленко розповів, що вже зібрав чимало матеріалу з цієї теми. Зараз він розпочав ще одну кропітку роботу у цьому напряму: аналізує старі телефонні довідники, де зазначено назви організацій, закладів, які перебували на проспекті. Ще у дослідженні допомагають старі світлини міста і, звісно, спогади.

Краєзнавець звертається до мешканців Кам’янського, які пам’ятають цікаві факти з історії проспекту Свободи (особливо до тих, хто тут живе/жив, працював), з проханням поділитися спогадами та фото для вказаного краєзнавчого дослідження. Інформацію можна надсилати ось на цю електронну скриньку: [email protected]

До речі, у краєзнавців Кам’янського вже є певні напрацювання в цьому напряму. Зокрема, є відповідний материіал з історії проспекту і у нашої редакції (ось посилання). Проте так глибоко і детально, як планує Віктор Куленко, дійсно ще ніхто не «копав».

Ретрофото проспекту і розповідь про людські долі

Одночасно публікуємо цікаву світлину, зроблену на Транспортній площі (одна з колишніх назв сучасного майдану Героїв). Як стверджує Віктор Куленко, саме з цього фото у нього і виникла ідея підготувати історію проспекту. Ось що він розповів:

«Все почалося з цього фото. Транспортна площа Дніпродзержинська 1955 року. Ще немає пам’ятника Леніну. У гості до брата Михайла Дмитровича Максименка приїхав його рідний брат Йосип. Зі спогадів Неллі Максименко-Колесніченко.

“Кадровий офіцер Йосип Дмитрович Максименко (народився в 1914 р.) закінчив до війни дві академії: загальновійськову та Генерального штабу. Пройшов усю війну. Після перемоги служив у Німеччині начальником штабу розвідки, був на генеральській посаді. Але з якихось причин він так і не отримав погони генерала. Досконало володів німецькою мовою з баварським діалектом. Останні роки жив у Калінінграді. Молодший (1946 р. н.) Михайло поїхав працювати в Кандалакшу (Мурманська область) і безвісти пропав. Йосип Дмитрович пішов із життя у 1995 році”, – розповідає Неллі».

Фото на заставці: проспект Свободи (в ті часи – Леніна), листівка 1962 р. (добірка міської бібліотеки ім. Шевченка)

Ігор Кузьминський

Також читайте: Ретрофото Кам’янського/Дніпродзержинська: центр, світлину зроблено не пізніше 1908 року (будівля збереглася, але є нюанси)