У Кам’янському є гарні місця: ось про одне з них (по секрету)

Навіть не віриться, що ще років 5 тому тут були звичайні чагарники.

Війна – це не час для відпусток. Проте всі ми живі люди, і в літню спеку хочеться хоч трохи побути на природі, тим більше біля річки. За останні роки в місті упорядкували чимало прибережних зон відпочинку: центральний пляж, лівобережна набережна, набережна в Романковому, відмінний пляж на БАМі. Але виявляється, є ще одне мальовниче місце – житловий масив Шоста Сотня, берег річки Коноплянка.

Журналіст побував там минулими вихідними. Що сказати – тут гарно. Просто розкішна природа, облаштований пляж. Людей чимало, але й не так багато, щоби це напружувало.

«Наш Репортер» зробив кілька світлин і планував випустити цей матеріал ще минулої неділі. Проте довелося трохи відкласти, бо, виявляється, тут ціла історія…

Немає нічого неможливого, якщо сильно захотіти та докладати зусиль

Під час відвідин пляжу на березі річки Коноплянки журналіст звернув увагу на вивезені купи нового чистого піску. Від місцевих відпочивальників репортер дізнався, що цей пісок та й сама ідея такої зони відпочинку на Шостій Сотні – це багато в чому старання Алли Біленко, голови місцевого квартального комітету. Як не поговорити з такою людиною?

Виявляється, колись давно приблизно на цьому самому місці був місцевий пляж (може, звичайно, не так обладнаний, як зараз). Потім за ним перестали доглядати, і все навколо поросло чагарниками. Ставши головою квартального комітету, Алла Іванівна поставила за мету повернути Шостій Сотні свою зону відпочинку. За її словами, не все одразу виходило, не всі вірили у її задумку. Але вона не здавалася, і потихеньку, крок за кроком, справа пішла.

Дружно включилися до роботи місцеві жителі (суботники минулих років залишилися на старих фото), допомагали місцеві депутати. Велика допомога була надана міськрадою після того, як Алла Іванівна побувала на прийомі у мера Андрія Білоусова. До речі, нещодавно завезений пісок – це також допомога від мерії (посприяв Дмитро Губський, заступник міського голови).

Про плани на майбутнє стосовно розвитку цієї зони відпочинку Алла Іванівна розповідати не стала. Мовляв, зробимо задумане – тоді самі побачите.

Чим доїхати

Хоч Алла Іванівна й казала: «…не треба нам тут великої реклами, бо місцевим ніде буде відпочити», «Наш Репортер» таки розповість, як сюди діставатися. Отже тим, хто поїде авто, краще вибрати верхню дорогу через проспект Аношкіна (повернути в бік Широкої в районі зупинки трамвая «Лінійна»). Якщо громадським транспортом – сідайте на трамвай №3, їхати все до тієї ж зупинки «Лінійна». Ще є автобус №23-Е, попросіть зупинити біля причалу, це вже буде вулиця Широка (але доведеться трохи пройтися пішки).

Немає сумнівів, що відвідувачам це місце сподобається. При цьому висловлюємо сподівання, що відвідувачі теж стежитимуть за чистотою та будуть дбайливо ставитися до місцевої природи. 

P.S. Як все починалось…

Ігор Кузьминський