У старовинної будівлі в Кам’янському тепер нове життя (її історія)

Знавцям минулого нашого міста відомо, що будинок № 3 на вулиці Соборній є одним із найстаріших у Кам’янському.

До недавнього часу будівля стояла порожньою і поступово ставала непридатною для експлуатації. Ймовірно, у 2023 році у неї з’явилися нові власники, які провели перепланування та капітальний ремонт. Тепер це – будівельний супермаркет, подивившись на який вже й не скажеш, що то будинок ще XIX століття.

Днями журналіст побував у ньому та залишив свої координати. Була надія, що власники поділяться з містянами інформацією, як проходила реконструкція: може, побачили чи знайшли щось цікаве. Адже будинку більше 140 років!

На жаль, поки що до редакції так ніхто й не зателефонував…

А ось відомий історик і письменник Олександр Слоневський розповів журналістам багато цікавих фактів про цю та сусідню одноповерхову будівлю (Соборна, 5).

До витоків

Отже, за даними краєзнавця, будинки № 3 (там, де тепер згаданий супермаркет) та № 5 по вул. Соборній збудовано у 1888 році. Вони, а також будинок № 7 (нині – вул. Басейний тупик, 3) та будинок № 10 (нині – вул. Ясюковича, 4) є найстарішими будівлями Верхньої колонії, що збереглися.

Як такої вулиці Конторської (пізніше Кірова, а нині – Соборної) тоді ще не існувало: будинки на протилежному боці були збудовані дещо пізніше. І тому зазначені споруди були частиною найстарішої вулиці Верхньої колонії, що збереглася, – Басейного тупика.

До революції вони мали нумерацію № 4 та № 5. Нагадаємо, спочатку вулиці цього історичного району міста, де жили службовці та адміністрація Дніпровського заводу, назв не мали. Натомість кожен з будинків Верхньої колонії мав свій порядковий номер (загалом їх налічувалося 40).

За інформацією Олександра Слоневського, зазначені дві будівлі зведено або за типовим проєктом, або за проєктом інженерів Будівельного відділення Дніпровського заводу.

Історик нагадав, що вже в ті далекі часи в цих будинках була електрика та водопровід (небачена розкіш для села Кам’янське кінця ХІХ століття).

Знайшов історик і відомості про перших мешканців цих двох будинків. Отже, у нинішньому будинку № 3 (№ 4 до революції) мешкали зі своїми сім’ями старший помічник інженера Дніпровського заводу Михайло Гольм, а також начальник ливарного відділення Шоловський Брунон та Шоловська Марія (ці будинки були на двох господарів).

А у будинку № 4 (нинішня Соборна, 5) зі своїми сім’ями проживали бухгалтер Дніпровського заводу Роман Гіршель, а також Апполонія Віленткевич та помічник начальника прокатних відділень Едуард Януш.

До речі, відомо, що Роман Гіршель та Едуард Януш були членами Кам’янського Товариства веслувального плавання (їх фото із архіву Олександра Слоневського дивіться нижче). В 1909 р. Е. Януш входив до складу уповноважених різночинців з питання перетворення села Кам’янське в міське поселення.

На фото: Роман Гіршель

На фото: Едуард Януш

1 грудня 1913 року у Р. Гіршеля раптово померла 9-річна дочка Ганя. Її поховали на Заводському цвинтарі (територія нинішнього Центрального міського парку).

За даними історика, після більшовицького перевороту 1917 року та остаточного встановлення Радянської влади у Кам’янському більшість службовців Дніпровського заводу залишили Кам’янське.

Від редакції. Безумовно, в ідеалі було б зберегти історичний район Верхньої колонії у його первинному вигляді. Але, на жаль, у період зламу епох кінця ХХ – початку ХХІ століття вже багато чого втрачено назавжди. А в теперішній військовий час думати про масштабні витрати на історичну реконструкцію взагалі не доводиться (тим більше, що напевно багато будинків приватизовано).

Виходить, що фактично єдиною можливістю зберегтися для зазначених історичних будівель є ось така бізнес-трансформація.

А щоб не втратити факти про історичне минуле (стислу інформацію про те, коли той чи інший будинок збудовано, та його призначення), добре було б розмістити на старовинних будівлях відповідні інформаційні таблички. Зараз вони вже є на деяких будинках Верхньої колонії, однак цю роботу не доведено до кінця. А хотілося б!

До речі, у своєму оповіданні Олександр Слоневський згадав вулицю Басейний тупик (зараз Басейна). Таку незвичайну назву вона отримала не просто так. Де ж був той величезний резервуар з водою, який дав назву вулиці – читайте у наступній публікації.

На фото: будинок № 5 по вул. Соборній (до проведення реконструкції, зараз тут теж ведуться роботи)

На фото: будинок № 3 по вул. Басейній наразі чекає інвестора… 

Ігор Кузьминський

Також читайте: А пам’ятаєте «Бітломанію» на стадіоні «Буревісник» у Дніпродзержинську/Кам’янському?