Україна ризикує втратити гірничо-металургійний комплекс (дослідження)
Наше місто орієнтоване на металургію. Завдяки цій галузі промисловості створюються робочі місця, підприємства сплачують податки до бюджету, розвиваються інші сектори економіки. Вважаємо, що дана інформація буде важливою для читачів.
Україна може втрати одну зі своїх головних експортних галузей – гірничо-металургійний комплекс (ГМК). Причиною цього є не лише економічні труднощі, а й зростаючий тарифний тиск з боку державних монополій, як свідчить нещодавнє дослідження GMK Center, пише УНІАН.
У 2024 році ГМК забезпечив близько 7% ВВП країни та сформував 15% її валютного експорту. Проте, вже у 2025 році сектор стикається з низкою проблем, частина яких має адміністративне походження. Якщо не переглянути підходи до тарифного регулювання, фіскальної політики та підтримки експортно-орієнтованих виробників, Україна ризикує втратити цю ключову економічну опору в умовах війни.
За підсумками 2024 року, експорт залізної руди сягнув $2,8 млрд. Однак вже у 2025 році більшість гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) змушені скорочувати або повністю призупиняти виробництво, що призводить до зниження обсягів експорту. Експерти галузі дедалі частіше вказують на дії державних інституцій як на ключовий дестабілізаційний фактор, а не лише на ринкову кон’юнктуру.
“Значний негативний вплив на рентабельність ГЗК справляє тарифна політика державних монополій. За останній рік вартість електроенергії для промисловості зросла вдвічі, що критично позначається на виробниках концентрату, де частка електроенергії в собівартості сягає 60%. Тарифи на залізничні перевезення зростають у середньому на 35-40% щороку, а у доларовому вираженні перевищують показники 2019-2021 років у 1,5 рази”, – вказує GMK Center.
Прикладом такого впливу є припинення роботи Інгулецького ГЗК, який зупинився саме через сукупний тиск енергетичних, транспортних та портових тарифів. За оцінками підприємства, портові витрати в Україні вдвічі вищі, ніж в аналогічних європейських портах. Додатково, значний акциз на дизельне пальне (25% вартості) застосовується навіть до палива, яке використовується для кар’єрних самоскидів, що не задіюють дорожню інфраструктуру.
“Окремо варто відзначити зміну маршруту вантажоперевезень, яку запровадила Укрзалізниця: через збільшення тарифної відстані на 257 км міжнародний інвестор АрселорМіттал Кривий Ріг змушений сплачувати додаткові логістичні витрати. За відсутності обґрунтування такі рішення можуть бути розцінені як приклад неефективного або вибіркового тарифного регулювання”, – підкреслюють аналітики.
Гірничодобувна галузь не потребує прямого бюджетного фінансування. Для стабільної роботи їй необхідне передбачуване регуляторне середовище, своєчасне повернення податкового кредиту та економічно обґрунтована тарифна політика.
“У поточних умовах кожна тонна залізорудної продукції – це валютна виручка, податкові надходження та робочі місця. Недооцінка стратегічного значення галузі стримує потенціал економічного відновлення країни та створює довгострокові ризики для її фінансової стабільності”, – вказують у Центрі.
В УНІАН нагадують, що минулого року Україна посідала 20 місце у світовому рейтингу виробників сталі серед 71 країни, проте вже у першому кварталі поточного року опустилася на 23 місце.
За останні 5 років найбільші метпідприємства сплатили до бюджетів 190 млрд грн (або $6,2 млрд) податків і зборів. За підсумками 2024 року, сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів. Однак, у разі подальшого зростання тарифів державних монополій, насамперед вантажного тарифу “Укрзалізниці” (детальніше – за посиланням), бюджет ризикує втратити це важливе джерело прибутку, адже виробники будуть змушені закривати підприємства.
Читайте також:
Виконавча служба у Кам’янському: контакти і графік роботи (є зміни)
22 травня в центрі Кам’янського відкриють новий супермаркет відомої мережі
Читайте головні новини nashreporter.com у соціальних мережах Facebook, Telegram