Унікальні фото центрального проспекту Кам’янського/Дніпродзержинська, які мають свою історію

Ці світлини з’явилися у соцмережах міста буквально наприкінці літа та викликали великий інтерес. На них можна побачити різні ракурси Дніпродзержинська кінця 50-х – 60-х років минулого століття. До речі, деякі світлини зроблені так, що одразу й не зрозумієш: наше це місто чи ні.

Історія рідного міста від земляків з-за кордону

Для редакції «Нашого Репортера» щоразу, коли в мережі з’являються нові історичні фото Кам’янського, цікаво дізнатися і розповісти: хто їхній автор, з якого сімейного архіву ними поділилися.

Цього разу вдалося навести контакти. Так от, фотографії сімейного архіву опублікувала Інна. Судячи з профілю у ФБ, зараз вона живе у США. За її словами, ці знімки в ті далекі роки були зроблені або її прадідусем Костянтином Євтєєвим, або вже його сином – Володимиром (дідусем Інни). Мешкали вони в нашому місті на Черемушках. Прадідусь тоді працював інженером на одному з міських підприємств, а син Володимир був школярем (або учнем технікуму). За інформацією Інни, ймовірно, фото були зроблені фотоапаратом «ФЕД».

Основна тема – проспект

Почнемо з фотографій, зроблених на перетині проспектів Свободи (тоді Леніна) та Відродження (донедавна Аношкіна, а в ті роки – вулиці Ленінградської):

Теперішній вигляд:

Привертає увагу магазин на першому поверсі багатоповерхового будинку (зараз це проспект Свободи, 65). На ньому вивіска «Продтовары». За словами краєзнавця Віталія Шрамка, це майбутній відомий магазин «Дружба». Під такою назвою його пам’ятають багато поколінь містян. До речі, зараз цього магазину давно немає, але кут будинку №65, де він знаходився, багато мешканців, як і раніше, так і називають – «Дружба».

За словами нашого співрозмовника, цей магазин в умовах системи постачання радянської доби міг похвалитися широким вибором продуктів і був, як казали, «козирним» (вважалося, що його постачають по лінії «Придніпровського хімзаводу»).

Пояснив Віталій Шрамко і призначення одноповерхової невеликої будівлі біля трамвайного вагона, що стоїть. За його словами, у такому стилі було зроблено тоді низку транспортних зупинок. Там був навіс, де пасажирам можна було сховатися від негоди; каса, де продавалися квитки на трамвай; а також невелика крамничка. Коли знесли цю будівлю, наш співрозмовник уже й не пам’ятає.

Ще один ракурс того ж перехрестя (фото з архіву родини Євтєєвих): 

Місто наше…

Це фото привертає до себе увагу незвичайним ракурсом майдану Героїв (у ті часи офіційно – площа Леніна, хоча між собою містяни частіше називали її Транспортною, як вона іменувалася до перейменування в 1958 році):

У соцмережах були припущення, що це навіть не наше місто. Проте, якщо уважно подивитися на деталі цього знімка (як виглядав пам’ятник Леніну, площа біля нього, порівняти з іншими фото тощо), то сумніви зникають – це і є теперішній майдан Героїв.

Для порівння: фото листопада 1958 р., пам’ятник невдовзі після відкриття (джерело – газета “Дзержинец”, архів Віктора Куленка):

Теперішній вигляд:

Краєзнавець Віталій Шрамко нагадав, що в тому місці, де сьогодні трамваї №1 і 4, прямуючи проспектом Свободи від ДМК, повертають на Майдан – у другій половині 50-х, у 60-ті справді була зупинка громадського транспорту. Там було дуже людно (на світлині так воно і є). Поруч із нею (через дорогу, сьогодні це проспект Свободи, 49) був магазин «Дитячий світ».

А поряд, у цьому будинку, був магазин готового одягу. За словами Віталія Шрамка, колись він купував там пальто. Схоже, саме до цього магазину і належить вивіска «Промтовари», яку можна бачити на фото.

Налинули спогади: те, що залишилося за кадром у різні роки

Під час розмови з Віталієм Шрамком про знімки він згадав, що ліворуч від будинку, де був «Дитячий світ», є ще одна будівля (у нинішній нумерації – проспект Свободи, 45, за автобусною зупинкою). Так от, зараз у ньому здають в оренду офіси, а раніше був дитячий садок. Проте виявляється, що у 50-60-х роках, у цьому будинку був Головпоштамт.

До речі, якщо вже пішла розмова за майдан Героїв, то, за спогадами Віталія Шрамка, на місці нинішнього відомого Будинку зі шпилем (пр. Свободи, 49) у період після того, як там знесли сільський цвинтар і ще не збудували вказаний будинок (зведений в 1951-54 роках), виявляється, був ринок (толкушка).

І ось ще один нюанс: у районі проспекту Свободи (Леніна) у другій половині 50-х і у 60-х роках було 2 автостанції. Перша – приміська, розташовувалася в Цегляному провулку десь у районі нинішнього входу у Центральний ринок з боку міськгазу. Міжміська автостанція була там, де сьогодні будівля колишнього кінотеатру ім. Шевченка…

Далі буде

Серед опублікованих Інною Євтєєвою фото є ще одне, яке точно вимагає окремого коментаря. Але про нього трохи згодом, у наступній публікації.

Ігор Кузьминський

Також читайте: Колекціонери, поспішайте – ці листівки з краєвидами Кам’янського скоро стануть рідкістю