Унікальні фото промислової архітектури Кам’янського к. ХІХ – п. ХХ століття

Ці світлини стали надбанням широкого загалу лише в 2026 році.

Йдеться про рідкісне видання під назвою «Альбом видів Дніпровського заводу та Заводського поселення. 1888–1918». Його автор – відомий краєзнавець та письменник Олександр Слонєвський. Книга є збіркою фотографій (понад 800 штук!) видів промислової та цивільної архітектури, а також осіб, причетних до Дніпровського заводу в період 30-річної історії «Южно-Русского Днепровского Металлургического Общества» (далі – ЮРДМО).

Серед маси світлин особливо виділяються два альбоми, які вперше представлені широкому глядачеві. Це альбом «ЮРДМО. Днепровский завод и рудники. ХV. 1888–1903», а также «Виды Днепровского завода Ю.Р.Д.М.О.».

Оригінали цих фотоальбомів знаходяться в Бельгії у нащадків Ернста Сундгрена, який з 1907 по 1915 був директором металургійного заводу в Кам’янському:

Олександр Слоневський навів контакти з Ганною Жданофф, двоюрідною сестрою Філіпа Магіл’єна (правнука Е.Сундгрена) та отримав копії цих фото та дозвіл на їх друк.

Зазначимо, що будинки, які ми бачимо на знімках як мінімум 110-річної давнини, – вражають. Ця архітектура увібрала в себе і необхідну для виробничих будівель практичність, і якийсь унікальний колорит, що надає їм особливий стиль і привабливість. На жаль, багато з цих будівель з різних причин до наших днів не збереглися.

Хто все це будував

Згідно з інформацією у книзі «Описание Днепровского завода Южно-Русского Днепровского металлургического общества» (видана в 1908 році, далі – «Опис»), серед великої кількості різних виробничих підрозділів цього підприємства було створено Будівельне відділення. У його завдання якраз і входило будівництво нових та ремонт старих будівель.

За даними «Опису», у Будівельному відділенні Дніпровського заводу цілий рік на постійній основі працювало до 180 осіб. У літні місяці їх кількість (особливо мулярів та теслярів) за необхідності збільшувалася.

Олександр Слоневський зазначив, що згадане Будівельне відділення, безумовно, виконувало певне коло завдань, пов’язане зі зведенням виробничих споруд. При цьому історик не виключає, що до цих робіт могли залучатися й інші фахівці. Він наголосив, що обсяг будівельних робіт на Дніпровському заводі був значним. Більше того, з ініціативи адміністрації та за кошти підприємства будувались і багато об’єктів соціально-культурного призначення: Народна аудиторія (теперішній театр), заводське училище, лікарня тощо. Тож, на думку краєзнавця, зазначене питання ще потребує вивчення.

Будівельники з минулого

Важко повірити, але до наших днів дійшло унікальне фото 1911 року, на якому знято керівництво та співробітники Будівельного відділення. Цей рідкісний знімок знайшов ще один відомий краєзнавець – Віктор Куленко (ця світлина також розміщена у книзі Олександра Слоневського, публікуємо її і ми).

Ігор Кузьминський

.

.