Верховна Рада підтримала “податок на OLX”: кого торкнуться нові правила онлайн-продажів

Український парламент 9 червня ухвалив закон про оподаткування доходів від продажу товарів та надання послуг через інтернет. Його ще часто називають “податком на OLX”. Законопроєкт був ухвалений після більш ніж пів року дискусій і суперечок навколо його положень.

За проголосував 241 народний депутат. Опозиційні фракції не віддали за нього жодного голосу. Про основні положення законопроєкту написало видання BBC News Україна.

На попередніх етапах документу бракувало підтримки у парламенті. Частина депутатів вважала, що новий податок може створити додаткове навантаження для продавців, серед яких багато громадян, для яких торгівля через інтернет не є основним видом діяльності.

Також звучали побоювання, що додаткові податкові витрати можуть спричинити зростання цін на товари та послуги в інтернеті.

Водночас закон входить до переліку рішень, від яких залежить подальше фінансування державного бюджету коштами Міжнародного валютного фонду.

Протягом останніх місяців до законопроєкту внесли низку суттєвих змін. Саме оновлена редакція документа, схоже, і забезпечила необхідну кількість голосів під час остаточного голосування.

Тепер закон має підписати президент.

Що зміниться для продавців на цифрових платформах

Основна ідея закону (дивіться текст за посиланням) полягає в тому, що такі платформи, як OLX, Rozetka, Prom, Kabanchik, Uber та інші, автоматично утримуватимуть податки з доходів продавців і надавачів послуг та передаватимуть інформацію про них до Державної податкової служби.

“В Україні ще до повномасштабної війни було близько мільйона людей, які неофіційно працювали не як наймані працівники – кур’єрами, таксистами, надавали послуги через якогось “Кабанчика” чи інші платформи, торгували через той самий OLX, не зареєструвавшись як підприємці”, – розповідав ВВС News Україна старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський, який брав участь у підготовці урядового проєкту про “податок на OLX”.

“З одного боку, це нормальна діяльність, але з іншого було б добре, аби з доходів вони сплачували хоча б якісь податки”, – наголошував він.

Відповідно до закону маркетплейси утримуватимуть із доходів продавців 10% податку. Ця сума складатиметься з 5% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.

Таким чином онлайн-платформи фактично отримають статус податкових агентів: вони самостійно стягуватимуть податки і звітуватимуть про їхню діяльність перед податківцями.

Кого не торкнуться нові правила

Саме питання оподаткування всіх без винятку продавців було головною причиною, через яку закон тривалий час не могли ухвалити.

У фінальній редакції передбачено винятки для громадян, які продають власні вживані речі та не займаються регулярною торгівлею.

Податок для таких продавців виникатиме лише у випадку, якщо протягом року вони здійснять понад 30 продажів або реалізують товарів на суму понад 2000 євро.

Для фізичних осіб-підприємців, які вже працюють офіційно та продають товари через маркетплейси, практично нічого не зміниться. Додаткові 10% з них не стягуватимуться, оскільки вони сплачують їх самостійно, за своїми стандартними ставками.

Однак закон має вивести з тіні й примусити платити податки тих, хто досі цього не робив. А це означає, що такі продавці чи надавачі послуг можуть закласти у ціну ті 10%, які вони сплачуватимуть як податок.

Документ також передбачає можливість блокування сайтів і застосунків українських та іноземних платформ, які відмовляться співпрацювати з податковими органами або не надаватимуть необхідної звітності.

Проти виступали опозиція та маркетплейси 

Під час обговорення законопроєкту свої критичні зауваження робили представники опозиції та окремі торговельні платформи.

В OLX попереджали, що частина користувачів може перейти до продажів через соціальні мережі або особисті зустрічі, що збільшить ризики шахрайства. Також там звертали увагу на можливе зростання цін через перекладання податкових витрат на покупців.

Однак суттєві правки у законопроєкті саме на захист простих продавців, а не тих, хто ухилявся від оподаткування, користуючись торговельними платформами, як виглядає, змінили ставлення до документа.

На відміну від торговельних майданчиків, сервіси Uklon, Bolt, Uber і Glovo від початку загалом підтримували закон про цифрові платформи, хоча й висловлювали окремі зауваження. Вони наголошували на необхідності “прозорого регулювання доходів та гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами”.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявляв, що закон підтримують бізнес-асоціації.

Під час голосування він повідомив, що завдяки новому механізму до бюджету щороку може надходити близько 20 млрд гривень.

За словами економісті Володимира Дубровського, закон орієнтований передусім на тих, хто працював як підприємець, отримував прибутки від продажів, але податки не платив.

Він зазначає, що приховувати такі доходи та не декларувати їх надалі вже не вдасться.

До кінця 2026 року триватиме технічна підготовка маркетплейсів до роботи за новими правилами. У цей період жодних податків із користувачів платформ не утримуватимуть.

Якщо документ підпише президент, утримання податків через цифрові платформи розпочнеться з 1 січня 2027 року.

Читайте також:

“Укрзалізниця” запускає літній графік: які нові рейси додадуть

Як грант допоміг розширити мережу крамниць європейських товарів у Кам’янському

У Кам’янському виставлено дорогоцінний камінь-рекордсмен – найбільший в Україні