Відомий у минулому магазин «Дари ланів»: не така вже й давня історія. Хто пам’ятає?

Неділя, 13/10/2024 - 19:43 1842

З циклу “Було – стало” (публікація № 8).

Радянський час не відрізнявся великою різноманітністю у виборі продуктів (навіть у Дніпродзержинську, який забезпечувався товарами за часів застою краще, ніж багато інших міст). Ну а слово «дефіцит» (тобто відсутність у магазинах товарів) у ті часи вживалося з такою ж постійністю, як у наші дні, наприклад, «зростання цін».

При цьому був виняток: мережа магазинів, які іменувалися «Коопторгами». Асортимент у них був більший, продукція якісніша, але при цьому і ціни помітно вищі.

Магазин «Дари ланів» у Дніпродзержинську був саме з таких. На жаль, відома лише одна його світлина. Її (без напису, в оригінальному вигляді) колись знайшов в інтернеті краєзнавець Віктор Куленко. Те, що публікуємо ми, – це вже оброблена копія гіршої якості. Який це рік, краєзнавець судити не береться (може, 80-ті, а може, 90-ті). За його спогадами, «Дари ланів» припинив роботу у середині 90-х, невдовзі після розвалу Союзу.

При цьому краєзнавець розшукав рідкісний коментар людини, яка тривалий час була співробітником цього магазину:

“Я работал в магазине “Дари ланів” и не один год. Это магазин Днепродзержинского горкоопторга № 2. Я пришёл работать в эту сеть в 1974 или в 1975 годах. Директором этой сети был Репка Виктор Иванович. А бессменным завмагом была Ступа Лидия Петровна. Она была там пока не развалился весь горкоопторг. Ее замом была Надежда Трофимовна, к сожалению, фамилию не помню. Это был магазин одним из лучших в области. А работало там много женщин. Помню некоторых. Когда я поступил в мясной отдел, в нем работал Кульбачный дядя Миша (так мы его звали). Отчества я его не помню. В гастрономическом отделе работали Оля (тоже отчества не помню), баба Нина (так мы её тоже звали), Галя и ещё одна женщина, которую мы звали Евгеньевна. В овощном отд. работали две женщины. Помню, одну звали Кривицкая Лида, а вторую Галя. Прошло очень много лет уже всего и не припомню”, – ПАВЕЛ НЕХАМИС (61 год, Хайфа, Израиль – 2015 год).

У наш час тут розміщується супермаркет мережі «АТБ». Ну, а місце, напевно, впізнали всі – перехрестя проспекту Свободи та вулиці Мурахтова.

До речі, тривалий час вхід у Центральний ринок із боку Мурахтова багато містян так і називали «…з боку «Дари ланів».

Ігор Кузьминський

Також читайте: Ретрофото Кам’янського/Дніпродзержинська: центр, світлину зроблено не пізніше 1908 року (будівля збереглася, але є нюанси) 

Теґи: Віктор Куленкоісторія

Читайте головні новини nashreporter.com у соціальних мережах FacebookTelegram