Загадки старовинних фото Кам’янського: де ж знаходився будинок першого директора заводу? (фото)

Виявляється, частина будівлі збереглася.

Ці світлини періодично з’являються у добірках історичних фото про місто. На них гарний старовинний будинок, який просто потопає у зелені. На стінах – чи то дикий виноград, чи то плющ; перед входом – гарна кругла клумба. Просторе подвір’я нагадує парк.

Знавці історії Кам’янського скажуть, що це будинок першого директора Дніпровського заводу Ігнатія Ясюковича. При цьому пояснити, де це місце розташоване і чи зберігся цей будинок (або хоча б його частина), зможе не кожен.

Цікаві деталі

Олександр Слонєвський, відомий краєзнавець і письменник, починаючи розповідь з цієї теми, підкреслив, що першим директором заводу все ж таки був німецький інженер В. А. Бассон. У 1887 році під його керівництвом почалися роботи з будівництва підприємства та влаштування копалень. Проте якихось помітних успіхів у цій діяльності він показати не зміг.

І ось уже 1888 році управління справами перейшло до рук інженера-технолога Ігнатія Ясюковича. Саме під його керівництвом у 1889 році завод розпочав роботу. А до 1903 року, коли Ігнатій Ясюкович залишив цю посаду, завод став одним із провідних металургійних підприємств країни. При цьому поряд із промисловими потужностями на заводських землях було облаштовано селище європейського рівня: з охайними вулицями та десятками будинків, де був водопровід та електрика; з лікарнею, училищем, театром, бібліотеками тощо.

Переходячи до розповіді про сам будинок директора, Олександр Слонєвський підтвердив, що Ігнатій Ясюкович із сім’єю дійсно жив у тій будівлі, що на фото (світлина нижче – Будинок директора саме за часів Ясюковича). Це було відомче житло, яке призначалося саме для керівника підприємства.

Зведено будинок у період 1888-89 років. Він був одноповерховим, збудованим у формі літери «Г».

Що було далі…

Після від’їзду І. Ясюковича до Санкт-Петербурга в 1903 році в директорський будинок вселився Л. С. Гужевський – наступник Ігнатія Ігнатовича на посаді керівника підприємства. Далі тут жили директори Дніпровського заводу Е. А. Сундгрен (з 1907 р.) та А. С. Макомаський (з 1915 р.).

За словами історика, у 1925 році після пуску Дніпровського (вже державного) заводу, у місті гостро відчувалася житлова криза, і одноповерховий будинок директора розібрали. На його місці (і найголовніше – на тому самому фундаменті) звели нову будівлю. Вона також була у формі літери «Г» і мала три поверхи. Спочатку вона використовувалася як житловий багатоквартирний будинок. Пізніше тут відкрився навчальний заклад, а потім будинок використовувався як спецкомендатура (установа для роботи з громадянами, які повернулися з ув’язнення).

Де ж будинок зараз

Важливою підмогою для пошуку будинку стала картина нашого земляка Володимира Сорочана. Серед краєзнавців існує думка, що це одна з найкращих візуальних реконструкцій (щоправда, з деякими творчими вставками) зовнішнього вигляду Верхньої колонії періоду десятих років ХХ століття.

Так ось, одноповерховий будинок директора (саме у формі літери «Г») там присутній, і був розташований він трохи лівіше за сучасну будівлю Заводського суду (тоді називався Будинком холостяків через те, що там мешкали несімейні постояльці).

Далі журналісти підняли сучасну Google-карту. З’ясувалося, що приблизно в цьому місці в наші дні є поверховий будинок у формі літери «Г». Олександр Слонєвський, глянувши на це фото, підтвердив, що будівля на ній справді розташована на тому місці, де колись був будинок Ясюковича.

Під час підготовки публікації журналісти з’їздили туди. Знайти будинок було непросто. На просторій території колишнього двору будинку директора в різні епохи з’явилося чимало споруд. Деякі з них зараз у занедбаному стані, до інших – ускладнено проїзд. Тож зробити світлину з необхідного ракурсу так і не вдалося. Тож ця публікація вимагає продовження. Більше того, під час її підготовки з’ясувалися цікаві факти.

Збіг обставин?..

Працюючи над цією публікацією, журналіст познайомився з одним із старожилів цього району – Юрієм Івановичем. Виявилося, він онук Гавриїла Петровича Грибанова, котрий довгий час у післявоєнний період минулого століття був керівником фінвідділу заводу. Так ось з’ясувалося, що свою кар’єру дідусь нашого співрозмовника починав «козачком» (помічником з особистих доручень) у самого Ігнатія Ясюковича і бував у його будинку. Юрій Іванович розповів багато цікавого. Але це вже інша історія…

Ретрофото в цій публікації – з книги Олександра Слонєвського “Ігнатій Ясюкович. Ім’я в історії”. Кам’янське, видавництво “Андрій”, 2024 р. 

Ігор Кузьминський, Світлана Брижа

Також читайте: Музей історії освіти в Кам’янському: де знаходиться і що в ньому побачите