Про земляків, що зараз на фронті

Людмила (позивний “Гайка”) народилася в Камʼянському районі.

До початку військової служби…

До війни Людмила працювала у сфері медицини та захоплювалася активними видами спорту. Особливо любила походи в гори, які для неї були способом знайти гармонію із собою.

Ще у 2018 році Людмила стала на військовий облік із твердим наміром пов’язати своє життя з військовою справою.

Зараз

Після початку повномасштабного вторгнення в березні 2022 року вона без вагань приєдналася до лав Збройних Сил України – щоб захистити свою родину та майбутнє своєї країни.

Нині Людмила – військовослужбовець 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади, сержант, яка обіймає посаду головної медичної сестри медичної роти. У своїй службі вона зосереджена на трьох ключових напрямах: наданні медичної допомоги пораненим, травмованим і хворим побратимам; ретельній роботі із солдатсько-сержантським складом; а також на постійному саморозвитку та професійному вдосконаленні. На її рахунку десятки, а то і сотні врятованих життів.

Для неї основою успіху є три принципи: відданість, злагодженість і професіоналізм.

Від редакції. Цей коротенький матеріал надіслали до редакції колеги Людмили. Написаний він у військовому стилі: сухо, без зайвих епітетів та висловлювань. Але головне в цій історії про Людмилу в одній коротенькій фразі: «…На її рахунку десятки, а то і сотні врятованих життів». Що тут більше додати? Напевне, що всі коментарі у щирих словах близьких, які завдяки Людмилі побачили свої героїв-захисників живими…

Підготував до публікації Ігор Кузьминський