Дефіцит кадрів в Україні: чи відкриють ринок праці для іноземців із “ризикових” країн

В Україні розглядають варіант послаблення обмежень для іноземців, які входять до так званого ризикового списку. Йдеться про можливий перегляд підходів до їхнього працевлаштування та оновлення переліку відповідних держав. Такі доручення вже отримали профільні відомства після наради, присвяченої співпраці з африканськими країнами.

Про це повідомив керівник Офісу президента Кирило Буданов. Деталі зібрало ТСН.ua.

Ініціативи Офісу президента

Кирило Буданов заявив, що наразі вивчається можливість пом’якшення чинних правил для іноземних працівників. Водночас він наголосив: такі зміни супроводжуються низкою безпекових і соціальних ризиків.

За його словами, питання порушили під час обговорення розвитку співпраці з країнами Африки. У результаті Міністерству закордонних справ та Службі безпеки доручили напрацювати пропозиції щодо змін.

Очікується, що це допоможе бізнесу частково вирішити проблему нестачі кадрів. Водночас Буданов визнав ризики, зокрема, випадки, коли іноземці оформлюють документи лише для в’їзду, а потім залишають роботодавців.

Як це може працювати

Однією з ключових проблем залишається відсутність механізму, який дозволяв би роботодавцям контролювати перебування іноземного працівника протягом усього строку дії документів. Через це компанії не можуть повною мірою відповідати за таких працівників.

Буданов також зазначив, що нинішні процедури легалізації часто використовуються не як інструмент регулювання ринку праці, а як джерело наповнення бюджету.

За підсумками наради щодо відносин з Африкою було доручено терміново опрацювати зміни до списку країн із міграційним ризиком. Це може призвести до часткового послаблення чинних обмежень.

Серед можливих рішень розглядається використання європейського досвіду, зокрема, Польщі, для посилення контролю за трудовими мігрантами та зменшення випадків виходу з легального поля після отримання документів.

Перелік “ризикових” країн

Список держав із підвищеним міграційним ризиком використовується під час оформлення віз і дозволів на проживання в Україні. Для громадян цих країн передбачені посилені перевірки, що ускладнює та подовжує процес легалізації.

Перелік затверджено спільним наказом Міністерства закордонних справ, МВС та СБУ. Він охоплює близько 70 країн, зокрема, з Азії та Африки, серед яких Афганістан, Пакистан, Бангладеш, Нігерія, Ефіопія та інші.

Такий механізм застосовується для оцінки міграційних ризиків і може змінюватися за рішенням відповідних органів.

Ситуація на ринку праці

В Україні посилюється дефіцит працівників, і бізнес дедалі частіше стикається зі складнощами під час підбору персоналу. Очікується, що ця тенденція збережеться і у 2026 році.

Згідно з дослідженням за участю 126 HR-фахівців, у 2025 році 83% компаній відкривали нові вакансії. При цьому 96% роботодавців підвищували зарплати, а 74% відчули нестачу кваліфікованих кадрів.

Майже половина опитаних (46%) зазначила, що виїзд молоді віком 18–22 роки негативно вплинув на бізнес.

Найбільші труднощі виникають із закриттям вакансій у технічних і робітничих спеціальностях, а також із пошуком вузькопрофільних спеціалістів зі знанням англійської, менеджерів із продажу та керівників середньої ланки.

Серед основних тенденцій – дефіцит кадрів, завищені зарплатні очікування, вплив мобілізації, складнощі з бронюванням та висока плинність персоналу. Бізнес також активніше інвестує в утримання працівників: виплачує бонуси, фінансує навчання та програми психологічної підтримки.

У 2026 році 94% компаній планують підвищення зарплат (переважно на 5–15%), а 36% – розширення штату.

Керівниця платформи OLX Робота Марія Абдулліна зазначає, що найбільший попит спостерігається на слюсарів, зварювальників та інших технічних спеціалістів, і рівень їхньої оплати продовжує зростати.

Вона рекомендує роботодавцям враховувати ринкову ситуацію, чітко формулювати вимоги до кандидатів і бути відкритими до ширшого кола претендентів. Шукачам роботи радить оцінювати свої навички та розглядати можливість перекваліфікації.

Причини дефіциту кадрів

Експерт з працевлаштування Валентина Гаврюшенко називає основними чинниками нестачі працівників війну, мобілізацію, зовнішню міграцію та демографічне старіння.

За даними ООН, за кордоном перебувають близько 5,3 млн українців, значна частина з яких – працездатного віку. Ще приблизно 700 тисяч осіб мобілізовані, частина населення перебуває на тимчасово окупованих територіях. Додатково на ринок праці вплинули зміни у правилах виїзду чоловіків віком до 22 років.

Окремою проблемою є демографічне старіння кадрів у ключових галузях – промисловості, транспорті та медицині. Значна частка працівників там – люди віком 55+, які невдовзі виходитимуть на пенсію, тоді як молодь рідше обирає ці професії.

На ринку праці спостерігається парадокс: дефіцит кадрів поєднується з безробіттям через невідповідність навичок кандидатів потребам роботодавців.

Демографічна ситуація

Заступник директора Інституту демографії НАН України Олександр Гладун зазначає, що в Україні посилюється демографічна криза: кількість літніх людей зростає, а чисельність працездатного населення скорочується. Такий дисбаланс формує значний тиск на бюджет.

Це підвищує навантаження на економічно активне населення і впливає на податкові надходження та фінансування соціальних програм.

Експерт пояснює, що для забезпечення пенсій і системи охорони здоров’я держава змушена буде або підвищувати податки, або скорочувати обсяги соціальних виплат.

Водночас старіння населення є глобальною тенденцією, характерною для багатьох розвинених країн. Проте в Україні ця проблема значно загострилася через війну.

За прогнозами ООН, до 2050 року частка молоді може знизитися до 6,6% населення – утричі менше, ніж на початку 2000-х.

Гладун підкреслює, що демографічні зміни мають довгостроковий характер, і швидких результатів очікувати не варто – суттєві зрушення у віковій структурі можливі лише через 20–30 років.

Чи допоможе імміграція

На тлі глубокої демографічної кризи активізувалися дискусії щодо залучення трудових мігрантів. Однак експерти наголошують: навіть значна імміграція не вирішить проблему повністю.

За оцінкою експерта з міграційної політики Василя Воскобойника, щоб компенсувати втрати населення, Україні потрібно було б залучати до 300 тисяч мігрантів щороку. Однак ця цифра радше теоретична. До повномасштабної війни Україна щороку видавала понад 20 тисяч дозволів на працевлаштування іноземців, нині ж – менш ніж 10 тисяч. У найближчій перспективі йдеться лише про десятки тисяч працівників, а не сотні тисяч.

Україна також програє конкуренцію країнам ЄС за рівнем зарплат і соціальних гарантій, а війна знижує її привабливість для іноземців.

Демограф Елла Лібанова зазначає, що ідея масового залучення іноземців до України не є бажаним сценарієм, однак за нинішніх умов вона видається майже неминучою. Вона наголошує, що масштабна післявоєнна відбудова вимагатиме значної кількості робочих рук. Найбільший попит прогнозується у сферах будівництва та реалізації інфраструктурних проєктів.

Водночас вона підкреслює: проблема не обмежується лише питанням імміграції. Ключовими завданнями залишаються повернення українців з-за кордону та розвиток високотехнологічної економіки. Без цього навіть масове залучення мігрантів не зможе повноцінно вирішити демографічні проблеми.

Читайте також: 

На Дніпропетровщині визначать офіційні місця для відпочинку біля водойм

Кам’янське отримало черговий гуманітарний вантаж із німецького Вупперталя

«Ейфелева вежа» в центрі Кам’янського – цікаві дані про втрачену міську пам’ятку