«Ейфелева вежа» в центрі Кам’янського – цікаві дані про втрачену міську пам’ятку

Парашутна вишка, яка була однією з найвищих у країні.

Днями центральна бібліотека Кам’янського на своїй сторінці у фейсбуку нагадала про унікальні міські пам’ятки – аероклуб та парашутну вишку. Ми вирішили розповісти про них докладніше.

Конструкція та її творці
Висота споруди була 75 метрів. Це вище за сучасний 16-поверховий будинок (від 40 до 50 метрів). До речі, вона була найвищою в Україні. Краєзнавець Віталій Шрамко зазначав, що Дніпропетровська парашутна вишка (знаходилася біля станції Горяїнове) була заввишки 45 метрів. Про це писали в українських газетах. У народі казали, що вишка у Дніпродзержинську була більшою, ніж навіть у столиці.

Визнаний авторитет в історії нашого міста Олександр Слонєвський повідомляв, що конструював вишку начальник будівельного цеху металургійного заводу Олексій Сокіл. Той самий автор «Прометея».

Встановили вишку у міському парку. Точної дати її будівництва чи відкриття ми не знайшли. Достовірно відомо, що парк на цьому місці почали розбудовувати у 1934 році. Також, з даних Павла та Наталії Янченко, які вивчали документи Музею історії ДМК, відомо, що у 1934 році у місті було створено аероклуб. Велику підтримку клубу надав директор металургійного заводу Йосип Манаєнков. Він взагалі багато робив для розвитку спорту у нашому місті. Так от, Й. Манаєнков виділив матеріали для спорудження аеродрому, ангару, бензосховища, кошти на придбання першої партії літаків. І на будівництво парашутної вежі теж. Перший випуск відбувся 12 травня 1936 р. Серед випускників клубу було 25 пілотів, 30 парашутистів та 200 планеристів. Виходить, вишку спорудили у 1934-1935 роках.

Декілька слів про аероклуб
Сам аероклуб імені В. Молокова знаходився у районі сучасного залізничного вокзалу. Там був справжній аеродром із літаками. Ази техніки стрибків із парашутом члени аероклубу відпрацьовували у парку. Потім уже стрибали з літака.

Для багатьох молодих людей нашого міста аероклуб справді став першим кроком до втілення мрії про небо. Найвідоміші випускники клубу – легендарні герої-льотчики Другої світової війни: В. Дригін, С. Левчук, І. Степаненко, М. Логвиненко, А. Худякова, Й. Сачко (його ім’я багато років носила вулиця в центрі Кам’янського).

Не лише тренажер
Втім, вишка була доступна не тільки для майбутніх льотчиків, але і для всіх містян, які хотіли випробувати себе. Це був дуже популярний атракціон.

До кінця 1950-х років механізм вишки почав збоїти. Моя мама розповідала, що кремезний дорослий чоловік спускався на парашуті без проблем. А якщо стрибала дівчина або худенький підліток, у механізмі щось заклинювало, і парашутист повисав, погойдуючись, між небом та землею. У цей час відповідальний за атракціон приводив у рух потрібні частини конструкції. Іноді висіти доводилося хвилин по 10-15. Такі додаткові «гойдалки» надовго відбивали бажання до повторних стрибків.

Чому вишку прибрали
Вишку було демонтовано у 1967 році. Олександр Слонєвський згадував, що розібрали її, мабуть, після нещасного випадку. З неї впав і розбився на смерть підліток. Мені також доводилося чути про це. Казали, що загиблий юнак був сином керівника одного із навчальних закладів міста.

На сторінці музею ДМК публікувався цікавий спогад одного з мешканців нашого міста (Олександра Коваля) про те, як відбувався демонтаж парашутної вишки: «… в году этак 1967-ом, точно не помню, аккуратненько подрезали 2 «ноги», вварили шарниры, потом еще 2 опоры подрезали и дернули тракторцом. Дома вокруг парка подпрыгнули. Ну, а потом – на металлолом».

Сьогодні місце колишньої вежі виглядає так. Вежа була в кінці доріжки. До останньої реконструкції парку тут щорічно висаджували велику круглу клумбу із яскравих червоних канн.

Пам’ять про грандіозну парашутну вежу, якою могла б позаздрити столиця, залишилася у старих фотографіях та спогадах містян.

Галина Денисова

Читайте також: Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: юність Лівого берега