3 червня в історії Кам’янського: в 1917 р. отримано статус міста, в 2000 р. – відкрито знакові монументи

Дати, події, факти.

Рідне місто: як формувалось

3 червня 1917 р. Постановою Тимчасового Уряду про перетворення 41 сільського поселення в міста, заводське селище в Кам’янському отримало статус міста та назву «город Каменскій». Але назва не прижилася. Чому «Каменський» продовжили називати «Кам’янське» для краєзнавців і досі загадка..

В 1928 році сільська частина Кам’янського приєднана до міста. До цього існували одночасно і місто (в межах заводського селища та інших вулиць і територій) і село Кам’янське (територія нинішнього конвертерного цеху «Камет-сталі»/ДМК).

В 1936 році місто перейменували у Дніпродзержинськ.

22 жовтня 1938 р Указом Президії Верховної Ради УРСР територію сел Романкового та Тритузного включено до складу міста.

В 1938 році, аналогічним Указом Карнаухівка віднесена до селищ міського типу й підпорядкована Дніпродзержинському району. У 2001 р. селище включене до меж Кам’янського (тоді -Дніпродзержинська), як окремий адміністративний район.

1 червня 1999 року в межи міста ввійшло селище Світле.

у травні 2016 року в межах декомунізації місто перейменували у Кам’янське.

Фото на заставці: з архіву Музею ДМК, знято в період з 1902–1916 рр., на світлині панорама Кам’янського (вид із сьогоднішньої вулиці Запорізької).

На завершення нагадаємо, що до 2010 року день міста святкували у першу неділю червня (це свято було пов’язано саме з датою 3 червня – присвоєння статусу міста).

Знакові монументи

3 червня 2000 р. в рамках святкування 250-річного ювілею міста було відкрито пам’ятник Т. Г. Шевченку. Автор скульптури – Гарнік Хачатрян, архітектори – Юрій Білобородов та Олександр Чегорка.

Висота фігури – 2 м 30 см, вага – 1 100 кг, постамент виготовлено з граніту Токівського кар’єру (Апостолівський район Дніпропетровської області).

Наш монумент став 401-м пам’ятником Кобзарю в Україні. Гарнік Хачатрян працював над проєктом вісім років. Розробив декілька варіантів. Роботи з втілення проєкту розпочалися безпосередньо перед ювілеєм міста та були виконані в рекордний термін (з 10 березня по 2 червня 2000 р.). Зазвичай такі роботи тривають від 8 до 10 місяців. Пам’ятник було встановлено біля театру 28 травня 2000 р., під покривалом він чекав на відкриття. На урочистій церемонії були присутні Президент України Л. Кучма та Президент Казахстану М. Назарбаєв.

3 червня 2000 р. було відкрито оновлений пам’ятник «Прометей». Автор нової скульптури – член Національної спілки художників України Петро Куценко, директор ПП «Арта» (виготовлення скульптур та ліпних прикрас). Бронзову фігуру Прометея відлили у фасонно-ливарному цеху металургійного комбінату. 16 травня нову статую встановили на колону, а стару відвезли на подвір’я Музею історії міста, де вона перебуває й досі. Новий вигляд титану подобається не всім містянам.

Стара скульптура роботи О. Сокола не занедбана. У 2024 році її відреставрували, і зараз Прометей виглядає так: 

Джерела інформації:

Історико-архітектурний опорний план, межі і режими використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів м. Дніпродзержинська

Історико-краєзнавчий довідник «Дніпродзержинську – 250» (упорядник Ніна Циганок)

електронні краєзнавчі видання Центральної бібліотеки,

Вікіпедія.

Ігор Кузьминський

Галина Денисова