Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: чим незвичайна ця висотка із супермаркетом

Рубрика «Що тут було раніше».

Однакові багатоквартирні висотні будинки замикають з двох сторін ансамбль привокзальної площі в Кам’янському. Сьогодні я розповім про той будинок, що стоїть праворуч (його адреса: проспект Свободи, 86). Його нинішня відмінна риса – супермаркет мережі «АТБ» на першому поверсі.

Виставковий салон
Старожили міста згадають, що продуктовий магазин тут був не завжди. Коли будинок тільки було здано в експлуатацію, на початку 1970-х, у просторому приміщенні першого поверху із заскленим фасадом відкрили художній салон. Тут продавали вироби майстрів петриківського розпису, кераміку, різні сувеніри, масляні фарби та пензлі для них. А ще тут проводились художні виставки. Тут виставляли свої картини заслужені художники України В. Жуган, О. Жежер, Д. Кічко.

На фото – Анатолій Кальянов, колишній директор школи №9 (та випускник мистецької академії), у виставковій залі, 1984 рік

Зал салону був великим і світлим, стіни та стеля пофарбовані у білий колір, на величезних вікнах – білі штори, щоб картини не вигоряли та не було відблисків. Полотна і скульптури виглядали тут дуже добре. У 1980-1984 роках я навчалася у дитячій художній школі (вона тоді знаходилася на вул. Запорізькій, поряд із автовокзалом), і учнів водили до салону на виставки.

Цей зал також орендував для своїх заходів музей історії міста, доки перебував у будівлі православного собору Святого Миколая (нову будівлю музею урочисто відкрили 30 січня 1985 року). Приміщення церкви було обмежене, міняти щось в експозиції – важко. Тому користувалися послугами мистецького салону. Про це розповіла Ніна Циганок, багаторічний директор музею історії Кам’янського.

У 1985 році в цьому самому салоні проходила велика персональна виставка відомого скульптора та нашого земляка Івана Першудчева. Ніна Циганок допомагала з її організацією.

Фото з відкриття виставки. Зліва направо: М. Циганок, директор музею історії Дніпродзержинська; О. Грабовський, захисник міста 1941 р.; О. Конельська, заступник голови виконкому міськради; О. Жежор, художник; Г. Хачатрян, скульптор; І. Першудчев, скульптор; Д. Кічко, художник

У 1990-х тут ще пробували торгувати сувенірами, але виставки зовсім припинилися. Потім помешкання перепрофілювали під магазин.

Майстерня художника
Але це ще не все про мистецьке минуле будинку № 86. Якщо йти у двір з лівого боку будівлі, і сьогодні можна побачити вхід до підвалу. У 1970-ті роки тут була майстерня художника Михайла Келлера.

Подружжя-художників Михайло та Любов Келлер відомі у нашому місті як творці яскравих мозаїчних панно на різних будинках. Найбільша з їх робіт, яка зберіглася донині – «Космос». Вона знаходиться на проспекті Стуса (Комсомольський), на торці панельної п’ятиповерхівки, що навпроти колишнього кінотеатру «Комсомолець».

До речі, біля кінотеатру з боку вул. Звенигородської, мають зберегтися ще кілька панно майстрів. Жителі Кам’янського пам’ятають панно Любові Келлер «Пловчиха» на фасаді басейну (тепер це басейн «Мікомп»). На жаль, воно не зберіглося. А на вул. Сировця (пр. Т. Шевченка), біля будинку №13 був овочевий магазин, теж оздоблений мозаїками М. Келлера. Зараз там магазин секонд-хенду.

Більшість цих мозаїк збиралася в сухому і чистому, добре освітленому підвалі цього самого будинку №86. Я бувала тут із батьком. Він підробляв у художника: допомагав викладати блоки мозаїк за малюнком, заливав їх цементним розчином. У дитинстві я грала різнобарвними яскравими камінчиками – смальтою (так називається матеріал, з якого Михайло та Любов Келлер створювали свої панно). Художник дозволяв мені брати, які подобаються – у підвалі-майстерні стояли великі ящики з цими скарбами.

А які спогади пов’язані у вас, любі читачі, із цим будинком на привокзальній площі? Поділіться в коментарях або напишіть на редакційну пошту [email protected].

Фотографію на заставці було опубліковано на сторінці Олега Мороза у фейсбуці

Галина Денисова

Читайте також: Історія Кам’янського: стара забута будівля, але колись багато хто її знав