Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: унікальний знімок старовинної будівлі

Як вона виглядає зараз.

Перед вами фотографія із нової книги Олександра Слонєвського «Альбом видів Дніпровського Заводу та заводського поселення. 1888-1918». Любителі історії вбачають її вперше. Цю старовинну світлину надіслали нашому краєзнавцю з Бельгії, з архіву Ф. Магільйона (нащадок Ернста Сундгрена, директора Дніпровського металургійного заводу у 1907-1914 роках). На знімку – Народна аудиторія. Сьогодні це будівля театру. Її збудували у 1900 році з ініціативи директора-розпорядника металургійного заводу Ігнатія Ясюковича. Будівництво та утримання фінансувало підприємство. Автор проекту невідомий.

Проте з книги «Описание Днепровскаго завода Южно-Русскаго Днепровскаго металлургическаго общества» (видана у 1908 році) ми знаємо, що зал для глядачів з балконом і партером був розрахований на 500 місць. Перед сценою була оркестрова яма. У приміщенні були відсутні коридори. З обох боків до зали примикали два витягнуті об’єми – читальна зала бібліотеки та чайна зала. Їхні двері виходили безпосередньо в зал для глядачів. Ще однією особливістю планування аудиторії була відсутність вестибюлю: відвідувачі потрапляли до залу і на балкон (гвинтовими сходами) безпосередньо із невеликого тамбуру з касою. Любили, мабуть, будівельники Кам’янського гвинтові сходи. Подивіться статтю про будинок Головної контори. 

Згідно з «Описанием…», Народну аудиторію будували для того, щоб забезпечити робітникам Заводу місце для розваги та освіти. Тут працював гурток любителів драматичного мистецтва. Можна сказати, що з цього самодіяльного колективу розпочалася історія театру у Кам’янському. В «Альбомі видів Дніпровського Заводу та заводського поселення. 1888-1918» є фотографія учасників гуртка. Цей знімок початку ХХ століття також не публікувався раніше.

Аудиторія працювала щодня з 10:00 до 12:00 та з 14:00 до 21:00. Постійно діяла бібліотека та читальна зала, проводились лекції. Раз на тиждень у парку, що примикав до Народної аудиторії, грав оркестр.

У 1913 р. були проведені перші роботи зі збільшення кількості місць у залі за рахунок розширення балкона та створення ложі.

Після революції 1917 р. біля центрального входу до Народної аудиторії було збудовано велику терасу з парадними сходами з двох сторін. Її багато років використовували замість трибуни для демонстрацій, мітингів та парадів.

У 1934 р. в місті з’явилася власна постійна театральна трупа. Під театр відвели будівлю Народної аудиторії. Але вона виявилася дуже незручною. У 1935 році було розпочато великий капітальний ремонт із перебудовою. Він тривав до 1940 року. Тоді зробили нову сценічну коробку, перепланували і саму сцену. До бокових фасадів прибудували нові службові приміщення.

Під час Другої світової війни будівля не постраждала. Але у 1949 р. театр закрили, а трупу перевели до Кривого Рогу. Колишню Народну аудиторію перепрофілювали під Палац культури вагонобудівників.

У 1979 р. театр відродили та провели велику реконструкцію за проектом Дніпродзержинської філії Київського науково-дослідного інституту містобудування. Групою проектувальників керував Анатолій Романенко. До сценічної коробки зробили 4-поверхову прибудову, створили внутрішній двір із господарськими спорудами (столярна майстерня, гараж, склад, сторожка). Перша вистава нового театру відбулася 18 лютого 1981 р.

Востаннє театр закривали на капітальний ремонт у 1994 році. Тоді зовнішній вигляд будівлі залишився без змін. Роботи стосувалися зміцнення фундаменту, ремонту покрівлі, системи опалення, вентиляції та електрообладнання, також було відремонтовано механізм обертового кола сцени.

Було і стало
Після всіх змін та перебудов у залі театру розміщуються 550 глядачів. Будівля дуже змінилася. Але незмінними і безпомилково пізнаваними залишилися вежі та шпилі фасаду.

Ось ще фотографія більш ніж 100-річної давнини – далека молодість нашого театру.

Джерела інформації:
Олександр Слонєвський «Альбом видів Дніпровського Заводу та заводського поселення. 1888-1918»,
«Описание Днепровскаго завода Южно-Русскаго Днепровскаго металлургическаго общества» (1908 р.),
«Историко-архитектурный опорный план города Днепродзержинска (сейчас Каменское) Днепропетровской области с определением границ и режимов использования зон охраны памятников и исторических ареалов».

Галина Денисова, Ігор Кузьминський, Світлана Брижа (фотографії)

Читайте також: Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: секрети старої фотографії