Кам’янське/Дніпродзержинськ більше 75 років тому: змінилися і берег, і транспорт… (унікальне фото)

Що за махіна така і де це знято.

Нещодавно редакція отримала цю рідкісну світлину другої половини 40-х років минулого століття. Вона з архіву родини Денисових. На фото старовинний пароплав, який проходить повз береги нашого міста (як стверджують ті, хто зберігає оригінал фотографії, це знято десь не вище Романкового).

Раніше на такому багато хто плавав

Редакція показала цю світлину краєзнавцю Геннадію Юрійовичу Крячку. Він кандидат технічних наук, доцент кафедри металургії нашого технічного університету. Містяни, які цікавляться історією, знають, що Геннадій Юрійович – автор цілого ряду наукових публікацій з історії островів і берегової лінії Дніпра, виникнення сел Романкового та Аули, з історії річкового транспорту на Дніпрі.

Подивившись на фото, краєзнавець визначив, що це потужний вантажопасажирський пароплав, який був збудований у 30-х роках минулого століття. За його словами, в ті часи річкового транспорту не вистачало. Тому і була розповсюджена практика прилаштовувати під перевезення пасажирів вантажні пароплави.

Виявляється, і сам Геннадій Юрійович в дитинстві плавав на такому вверх по Дніпру. Із спогадів від тієї поїздки з батьком залишилися враження про потужність цієї парової машини, а також вкрай низький комфорт для пасажирів. За його словами, все було у диму, пасажирський відсік переповнений ручною поклажею. Проте проїзд на таких пароплавах був дешевше, ніж на суто пасажирських, через це вони й користувалися попитом…

Завершуючи цю частину розповіді, краєзнавець відзначив, що таку техніку мешканці Кам’янського/Дніпродзержинська могли бачити біля берегів міста десь до 1960 року. Курсували вони від Києва до Дніпропетровська. До речі, такі пароплави могли бути як вітчизняного виробництва (наприклад, їх випускав відомий київський завод «Кузня на Рибальському»), так і імпортними (придбаними в Угорщині, Германії, Австрії і т. д.).

Також краєзнавець додав, що, на жаль, в Україні не залишилося жодного уцілілого пароплава з тих часів. Це при тому, що ця легендарна техніка заслуговує на те, щоби бути експонатом музею (за кордоном є чисельні приклади шанобливого ставлення до таких пам’яток, ось одне з фото, зроблених в США):

Фото з публікації: РІЧКОВИЙ ТРАНСПОРТ НА ДНІПРІ ДО СТВОРЕННЯ КАМ’ЯНСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА В 1963-1964 РОКАХ. ПАРОПЛАВИ. ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА

Що за місцевість?

Краєзнавець зазначив, що вид суходолу на світлині розмито. Однак, судячи по схилу берега і розташуванню житлових будинків, а також по камінню, яке можна побачити біля річки, все-таки можна зробити певні припущення.

Геннадій Юрійович вважає, що місцевість на фото схожа на так зване старе Романкове. Він зазначив, що воно розташовувалося на місці сучасного Дніпробуду і було знесено при будівництві ГЕС (1956-64 роках). Якщо казати конкретніше, то це район сучасної так званої дачі Брежнєва. Там до будівництва греблі був покинутий кар’єр. На фото є каміння, яке в ті часи можна було побачити саме там. Приблизно так, за його спогадами, виглядала і сама місцевість.

До речі, в ті часи такі пароплави могли зупинятися в районі трохи нижче сучасного технічного університету (за так званим Романківським мисом).

Також, на думку краєзнавця, ще цю світлину могли зробити біля річкової частини села Аули (там теж був кар’єр).

І ще: мало хто знає, що наприкінці ХІХ і на початку ХХ століття пароплави тягнули плоти з лісом саме до території сучасного нашого міста (нижче не спускалися). Далі деревина оброблялася на першому підприємстві нашого міста – шпалопросочувальному заводі (був збудований у 1884 році ще до Дніпровського металургійного заводу). Знаходилося воно, за однією з версій, в районі сучасного річпорту, за іншою – в районі заводу залізобетонних виробів. В радянські часи тут також була пилорама. Але це вже інша історія…

P.S. За допомогою проєкту oldmaps.dp.ua пропонуємо поглянути на старе Романкове (тепер це Дніпробуд, відмітка в формі червоного хреста наведена на місце, де зараз розташований головний корпус технічного університету на вулиці Дніпробудівській). Зображення з аерознімка від 28 серпня 1943 року.

Ігор Кузьминський

Також читайте:

Речпорт Каменского-Днепродзержинска: былые времена (редкие фото)

Геннадій Назаров – художник, який мріяв, щоб Кам’янське (Дніпродзержинськ) стало столицею гумору

Буревісник, який парить над хвилею – що відомо про цю пам’ятку Кам’янського/Дніпродзержинська (фоторепортаж)