Кам’янське/Дніпродзержинськ приблизно 70 років тому: фото одного з найвідоміших місць того часу

Історія нашого міста тісно пов’язана з річкою Дніпро, на берегах якої воно розташоване. Пропонуємо світлину з фондів колишнього Народного музею ДМК. Його спеціалісти датували фото кінцем 1950-х років.

Сьогодні не так багато читачів відразу впізнають місце зйомки. На фото – затока Дніпра у районі річкового вокзалу. Добре видно човнову станцію, веслувальну базу Дзержинки. Поруч із нею зараз працює ресторан «Літо». Також видно цементний завод. Берег з того часу змінився, і таку фотографію сьогодні зробити не вийде.

Пропонуємо скриншот із сервісу oldmaps.com.ua. Він синхронізує зображення старих авіафотознімків із даними сучасних гугл карт. Наочно видно, як відрізняється берегова лінія у цьому районі:
– до будівництва ГЕС у 1956-1963 роках (аерофотозйомка 1944 р.);
– до будівництва лівобережного мосту, відкритого у 1996 р. (аерофотозйомка 1967 р.);
– берегова лінія у цьому районі у наш час.

Забутий плавзасіб

На фото видно, як біля берега вантажиться пором, який повезе пасажирів та автомобілі на лівий берег. Баржу, на яку входять люди, возив річкою буксир. До будівництва ГЕС це був один із найпопулярніших засобів, щоб переправитися річкою біля нашого міста. Ним користувалися жителі сіл Курилівка, Миколаївка, Петриківка та інших. Рух припинявся лише з настанням морозів, коли Дніпро замерзало.

Ось що згадували містяни про пором у коментарях до цього фото, коли його опублікував Музей ДМК:

Людмила Глок:
– Цю баржу з автомобілями у Кривець тягнув буксир. На кормі цієї баржі був буфет, де з дерев’яних діжок продавали пиво. А дебаркадер був поряд (з правого боку) від цього причалу. А після нього вже будівля річпорту. Перед ним стояв пам’ятник Сталіну.

Володимир Богемський:
– Ми пацанами пірнали з причалу, а коли пором відходив, чіплялися за баржу і прямували до Кривця, а звідти з міського пляжу, через зел. Острів на Гресівський причал уплав.

Олександр Давиденко
– Потім на цьому місці була пристань для катерів на Кривець. Серед цих катерів був і знаменитий “лапоть” місткістю 450 чоловік.

Ганна Кузьминська:
М Поряд з поромом, яким користувалися ті мешканці, яким треба було переправитися через Дніпро на бричці, пізніше на авто, або з великим багажем – через річку ходили ще й робочі катери. Цими плавзасобами доставляли на роботу /з роботи працівників заводу. Вони вирушали чітко за графіком (у 50-ті роки з інтервалом 2-3 години, а то й частіше). Плили через Дніпро набагато швидше за пором. Зупинки: «Кривець», «Куриловака», «Сипне», «Миколаївка» та інш. Їхня пристань була недалеко від річкового вокзалу і того місця, де вирушав пором.

До речі, ще декілька фото поромної переправи. Фото з архіву Віктора Куленка:

1930-ті роки

Точна дата редакції невідома:

Галина Денисова, Ігор Кузьминський