Нова система пенсій (що пропонує уряд та кому підвищать мінімальну виплату до 6000 гривень)

Пенсійна реформа, яку уряд анонсував раніше, знову стала предметом активних дискусій. Кабмін 8 червня офіційно представив Верховній Раді оновлену концепцію майбутніх змін. Парламент надав уряду місяць для доопрацювання фінальної редакції законопроєкту, і цей термін саме добігає кінця.

Про головні положення реформи, принцип роботи нової бальної системи та можливість її фінансування в умовах війни сайту ТСН.ua розповів голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні, економіст Андрій Забловський.

Дві складові майбутньої пенсії: гарантована база та страхові бали

За словами Забловського, головна мета реформи – ліквідувати нинішню складну систему розрахунку пенсій, яка часто призводить до несправедливості. Сьогодні люди з однаковим трудовим стажем і приблизно однаковим рівнем зарплати можуть отримувати  різні пенсії лише через те, що вийшли на заслужений відпочинок із різницею у 10–15 років. Старі пенсії фактично “заморожувалися” через застарілі коефіцієнти середньої зарплати.

Запропонована модель передбачає дві складові пенсійної виплати.

Базова (солідарна) частина. Це гарантована державою фіксована сума для пенсіонерів із повним страховим стажем – 35 років для чоловіків і 30 років для жінок (незалежно від колишньої професії). Очікується, що вона може захистити від бідності, бо дорівнюватиме або буде близькою до фактичного прожиткового мінімуму.

Страхова (бальна) частина. Це індивідуальна надбавка, яка розраховується за бальною системою. Вона залежить від того, скільки років людина працювала і який обсяг Єдиного соціального внеску (ЄСВ) сплачено за неї до бюджету Пенсійного фонду України (ПФУ).

Як працюватиме бальна система

Основою нової моделі стане система накопичення пенсійних балів.

Якщо працівник офіційно отримував зарплату на рівні середньої по країні, за кожен місяць йому нараховуватимуть 10 балів. Для порівняння: у попередній методиці при середній зарплаті передбачалося 12 балів на рік. Отримував удвічі більше – 20 балів, працював на мінімалку – 3,5 бали.

Щороку під час ухвалення державного бюджету Кабмін визначатиме актуальну вартість одного бала (наприклад, 1 бал = 30 грн). Таким чином, загальна кількість накопичених за життя балів множитиметься на свіжу вартість бала, автоматично підтягуючи пенсію тих, хто вийшов на пенсію 10–20 років тому, до сучасного рівня інфляції та зарплат.

Як перерахують вже призначені пенсії

Для нинішніх пенсіонерів уряд планує провести ретроспективний перерахунок.

Принцип буде аналогічним: якщо, наприклад, у 2005 році людина отримувала середню по країні зарплату, за кожен місяць їй також нарахують по 10 балів. Після підрахунку всіх балів за трудову діяльність їх помножать на чинну вартість одного бала, яку Кабмін визначатиме щороку.

Уряд також ставить за мету підвищити коефіцієнт заміщення заробітної плати пенсією до 40%. Зараз цей показник становить лише 20–25%, тобто після виходу на пенсію середньостатистичний українець втрачає близько 75–80% свого доходу.

Для людини із середньою білою зарплатою, яка у 2026 році (за методикою підрахунку від ПФУ) становить близько 23 200 грн, бо враховує і ФОП, котрі платять ЕСВ з мінімальної зарплати, пенсія має становити орієнтовно 9280 грн (40%).

Через що сперечаються уряд і парламент

Як пояснив Забловський, основна дискусія між Кабміном та профільним парламентським комітетом стосується розміру гарантованої базової пенсії.

Уряд пропонує встановити її на рівні 6000 грн для людей із повним страховим стажем. Зараз мінімальна пенсія для таких пенсіонерів становить 3458 грн, або 40% мінімальної зарплати після досягнення 65-річного віку. Відповідно ті, хто має стажу менше, не чекатимуть пенсії до 63 або до 65 років, їм призначать пенсію пропорційно стажу. Наприклад, за 20 років стажу пенсія буде 3428 грн (20:35×6000 грн). Вже призначені пенсії не зменшаться, це заборонено законом.

Водночас голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев назвав фіксований рівень у 6000 грн “половинчастим рішенням”. За його словами, профільний комітет наполягає на виконанні вимог статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум», яка зобов’язує Міністерство соціальної політики щомісяця визначати фактичний прожитковий мінімум на основі актуальних цін на продукти, ліки та послуги. Станом на літо 2026 року цей показник для пенсіонерів наближається до 7300 грн. Саме тому депутати пропонують прив’язати базову пенсію саме до динамічного фактичного прожиткового мінімуму. Також у парламенті наголошують, що не підтримуватимуть підвищення пенсійного віку.

Хто виграє після перерахунку, а хто — ні

Якщо закон ухвалять, а реформа запрацює, умовно можна виділити три категорії пенсіонерів.

«Мінімальники». Ті, хто сьогодні отримує від 3406 до 3458 грн, відчують найбільше відносне зростання. Їхні виплати підтягнуть до базового рівня (або урядових 6000 грн, або пропонованих Радою 7300 грн).

«Середній клас». Люди, які сьогодні мають чесно зароблену пенсію близько 7300 грн завдяки великому стажу та високій зарплаті. Вони отримають базову частину плюс вагому доплату за бали. Оціночно, їхні виплати після перерахунку піднімуться до 9500–11 000 гривень, що дозволить уникнути зрівнялівки.

«Пенсійна еліта». Найболючішого удару реформа завдасть тим, хто розраховує на максимальні виплати. Наразі в Україні діє обмеження – максимальна пенсія не може перевищувати 10 офіційних прожиткових мінімумів (зараз 25 950 грн). Нова реформа повністю скасовує прив’язку до “мінімалок”. Високі пенсії перерахують через бали, та оскільки сплата ЄСВ має верхню межу (максимум із 15 мінімальних зарплат, або з 129 705 грн), для вищої зарплати бали не нараховуються. Вже призначені високі пенсії збережуться, але вони не ростимуть автоматично разом з мінімальними пенсіями.

Звідки братимуть кошти

Найскладніше питання реформи – її фінансування в умовах війни. Сьогодні більшість внутрішніх доходів держави спрямовується на оборону, тоді як соціальні видатки значною мірою залежать від міжнародної фінансової допомоги.

За словами Андрія Забловського, головна ставка Ради та Кабміну – тотальна детінізація ринку праці.

“Бальна система задумана як психологічний і фінансовий стимул, держава робить рахунок наочним, – вважає експерт. – Працівник в особистому кабінеті ПФУ бачитиме: погодився на зарплату в конверті й мінімальну зарплату – отримав 3,5 бали на місяць і у підсумку приріст у 100 грн до базової пенсії. Працюєш на білу зарплату – отримуєш 10–20 балів і щомісяця капіталізуєш їх на старість. За задумом посадовців, люди мають самі тиснути на бізнес, вимагаючи легалізації. Наразі, за статистичними даними, в Україні офіційно сплачують ЄСВ близько 9,5 млн найманих працівників (до війни було 12,8 млн). Водночас у країні налічується 10,05 млн пенсіонерів. Таке співвідношення є критичним для солідарної системи”.

Які проблеми залишаються

Експерт наголосив: бальна система здатна частково врегулювати детінізацію лише 9,5 млн найманих працівників, проте реформа залишає у сірій зоні дві інші великі групи. Перша – 2,2 млн ФОП, більшість з яких законно сплачують мінімальний ЄСВ (1902 грн на місяць) і автоматично накопичуватимуть мінімум балів. Друга – від 2 до 3 млн самозайнятих (фрілансери, сірий сектор), які взагалі не беруть участі в пенсійній системі. Для цих п’яти мільйонів активного населення реформа не створює реальних стимулів платити більше вже сьогодні. Це означає, що у майбутньому вони зможуть розраховувати виключно на «соціальний пайок» – гарантовану державою базову виплату.

Чи запрацює накопичувальна система

Скептично експерт оцінює і чергові плани уряду щодо запуску накопичувального рівня пенсійної системи у 2026–2027 роках.

На його думку, яку поділяють і інші економісти, в умовах нинішньої інфляції та відсутності фондового ринку це – утопія. Накопичувальні кошти українців просто не буде куди надійно інвестувати, окрім облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), що перетворить систему на чергове перекладання грошей з однієї державної кишені в іншу, де їх поступово спалюватиме інфляція.

“Запуск накопичувального пенсійного рівня відкладається в Україні з 2000 року, і очевидно, знову залишиться нормою „на папері“, як мінімум, до повного завершення воєнного стану”, – підсумував Забловський.

На його думку, складно спрогнозувати, чи проголосують парламентарії за нову реформу пенсійної системи. Найвірогідніше, що законопроєкт у підсумку буде прийнятий у першому читанні і подальша його доля – в тумані.

Читайте також:

В Україні змінюють правила видачі посвідчень водія (що потрібно знати)

У сервісних центрах МВС запроваджують нову вимогу перед складанням іспитів на водійські права