Освіжаючий «Струмочок» із Дніпродзержинська 1960-х. Хто пам’ятає його?

Тут торгували морозивом, газованкою і навіть газованим вином.

Кіоск «Струмочок», зображений на цій фотографії, сьогодні згадають не всі. Він багато років стояв у самому центрі міста, на розі вулиць Сировця та Пушкінської (сьогодні проспект Т. Шевченка та вулиця Сергія Воробйова). Торгували тут прохолодними напоями та морозивом.

Фотографію було зроблено в серпні 1967 року. Її свого часу люб’язно надав редакції Олексій Дудка. Хтось із читачів пам’ятає смак газованого вина? Автору цих рядків через малий вік такого напою скуштувати не довелося. А газовану воду з різнокольоровими сиропами мені тут купували. Сиропи були у високих прозорих колбах, закріплених у штативах на прилавку. Через крихітні краники продавчиня наливала сироп на дно гранованих склянок. А потім додавала пінну газованку. Використані склянки мила у спеціальному пристрої, вмонтованому у прилавок. Іноді під кіоском збиралася черга – кількість склянок була обмеженою. Про одноразовий пластиковий посуд на той час ніхто не чув. Щоправда, морозиво в ті роки було трьох видів: на паличці, між двома вафлями (сьогодні кажуть «сендвіч») та у картонному стаканчику. До такого стаканчика додавалася дерев’яна паличка замість ложки. Її продавчиня видавала окремо. Їсти морозиво з такої упаковки треба було швидко – стаканчик швидко розкисав і починав протікати.

Наприкінці 1980-х «Струмочок» демонтували. Його місце довго порожніло, поки тут не збудувала симпатичний павільйон компанія «Візит» (фотографія зі сторінки відомого в місті краєзнавця Дмитра Кубанова у фейсбуку).

Це також був заклад громадського харчування. Наразі павільйон стоїть зачиненим. Шкода. Місце тут жваве.

До речі, «Струмочок», мабуть, був єдиним кіоском у місті, який мав назву. Безіменних споруд поменше, що торгували водою та морозивом, було багато. Виглядали вони, як на цій фотографії, яка вже довгий час блукає просторами інтернету.

Можливо, вона з архіву Віктора Куленка. Цей кіоск на Гімназичному проспекті (колишній проспект Пеліна) закрили останнім.

Галина Денисова

Читайте також: Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: старі двори