Перша пожежна команда у Кам’янському з’явилася 135 років тому

За її організацію взялися після того, як спалахнув будинок директора заводу.

Історичний факт

Усе почалося у грудні 1889 року, коли вночі спалахнув будинок директора-розпорядника Дніпровського заводу Ігнатія Ясюковича. Пожежу виявили сторожа, які почали дмухати у тривожні свистки. До будинку директора збіглися службовці, оперативно з’явилися і заводські теслярі з сокирами. Дах, що горів, моментально знесли, а вогонь загасили снігом і водою, яку носили відрами.

Висловлюючи подяку за таку своєчасну допомогу, І. Ясюкович заявив, що організує пожежну охорону. Ці унікальні відомості зібрав свого часу історик та письменник Олександр Слоневський, вивчивши старовинні архівні документи та газети.

Перші кроки

Положення про пожежну команду на Дніпровському заводі було видано у жовтні 1890 року. Там було сказано, що чисельність першої пожежної команди становила 60 осіб (6 осіб, серед яких – у керівництві). Особовий склад ділився на 4 відділення: два при насосах та гідрантах, одне на баграх, драбинах та сокирах та ще одне – на бочках із водою.

Головним завданням пожежної команди було надання допомоги під час займання на території заводу, а також на території призаводських поселень (Верхньої та Нижньої колонії). Вирушити гасити пожежу до села Кам’янське (якщо таке станеться) рятувальники того часу могли лише з дозволу директора заводу. До речі, сигнал про пожежу міг подаватися в той час як за допомогою свистків сторожів, так і заводським гудком.

Інвентар заводських вогнеборців складався з одного парового насоса на залізничному вагоні, трьох великих ручних насосів на колесах, одного маленького ручного насоса на колесах, 4 бочок для води, відер, драбин, багрів тощо.

Перша зустріч із вогнем

 

Вогневе хрещення відбулося 22 травня 1891 року, коли заводські рятувальники гасили пожежу в селі Кам’янське, де горіли 3 будинки та 3 сараї. Пожежу загасили за 2 години.
Цікаво, що інформація про пожежі на той час докладно документувалася, також вели облік усіх тренувань рятувальників (вони називалися «репетиціями»).

Перша повноцінна служба

Пройде якихось 25 років, і до 1915 року заводські вогнеборці обзаведуться повноцінним пожежним депо з каланчею (на фото), електричною пожежною сигналізацією, навчальним містечком та великим списком дуже дорогих на той час техніки та обладнання.

До речі, у липні 1915 року офіційно почне працювати і Кам’янська сільська пожежна охорона.
Інші подробиці створення та перші роки роботи пожежної команди на території сьогоднішнього міста Кам’янське можна прочитати у книзі Олександра Слоневського, написаній у співавторстві з Олегом Морозом, «Белые пятна истории Каменского-Днепродзержинска».

P. S. 17 квітня співробітники Кам’янського управління Держслужби з надзвичайних ситуацій приймають вітання із Днем пожежної охорони. Безумовно, сьогодні вони оснащені потужною технікою та сучасним екіпіруванням. Проте професія людей, які борються з вогнем, залишається такою ж небезпечною і такою, що потребує сміливості та мужності. І, як і раніше, у неї найшляхетніше призначення – захищати від пожеж. Зі святом, шановні рятувальники!

Ігор Кузьминський

Також читайте: Легенди карного розшуку Кам’янського/Дніпродзержинська: про піратські банди на Дніпрі і не тільки