Про що нагадає стара фотографія помітного будинку в Дніпродзержинську/Кам’янському

Цей знімок, опублікований відомим у Кам’янському краєзнавцем Дмитром Кубановим, було надруковано в журналі «Огонек» № 18 за 1950 рік, автор – С. Фрідлянд.

Будинок на розі вулиці Сировця (сьогодні – проспект Т. Шевченка) та Нової Запорізької (проспект Свободи) щойно прийняли в експлуатацію. Магазин на першому поверсі ще безіменний. Свою назву «Ювілейний» він отримає в 1964 році, на честь 75-річчя пуску першої доменної печі на металургійному заводі. Дивний вибір назви як для місця продажу галантереї, тканин та білизни.

Тут ще немає трамвайних зупинок, і ніщо не загороджує перспективу вулиці. Добре видно стару будівлю школи № 16, побудовану в 1935 році (сьогодні – ліцей). Вулиця Сировця ще не схована в асфальт. Після дощів та навесні, коли танув сніг, ходити тут було дуже важко – ноги ув’язали у непролазному багні. Асфальт тут покладуть лише 1958 р.

Проте теплими вечорами, в хорошу погоду, нещодавно прокладеним сквером до пам’ятника Прометею і назад прогулювалися містяни. Раніше місцем прогулянок був проспект Пеліна (Гімназичний), який багато років залишався єдиною досить довгою брукованою вулицею міста.

Моя мама розповідала, що народ йшов неспішно. Деякі компанії йшли з гармошками. І більшість мала із собою смажене соняшникове та гарбузове насіння у паперових фунтиках, згорнутих із газет або списаних шкільних зошитів. Лушпиння без церемоній кидали під ноги.

Насіння продавали пенсіонерки у багатьох частинах міста. Я пам’ятаю одну з останніх таких торговок. Вона сиділа під своїм під’їздом на вул. Сировця, там, де між вулицями Спортивною та Комунарною (Архітектурною) стоять двоповерхові будинки. Чудово пам’ятаю торбу з насінням, стопку різаних газет для фунтиків і дві склянки – на 250 г та меншу. Велика коштувала 5 копійок, маленька – 3. Як проїзд в автобусі та трамваї.

Багато змінилося з тих часів. Тричі змінилася назва площі: Транспортна (1951-1958 рр.), Леніна (1958-2016 рр.), майдан Героїв (з 2016 р.). Радикально змінився асортимент товарів у магазині «Ювілейний». Так його називають тепер лише старожили. І містяни, нарешті, кинули звичку плюватися лушпинням від насіння, де б не довелося стояти. Інші часи – інші смаколики.

Сьогодні будинок на розі двох проспектів виглядає так:

Були використані матеріали зі сторінок у фейсбуку краєзнавця Дмитра Кубанова та відомого журналіста і краєзнавця Людмили Глок, власні статті сайту з історії проспекта Шевченко та Свободи.

Галина Денисова

Читайте також: Де починалася історія радіо у Кам’янському/Дніпродзержинську?