Скорочення університетів в Україні: причини та плани МОН до 2030 року

Демографічна ситуація в Україні диктує необхідність змін у системі вищої освіти.

Заступник міністра освіти Михайло Винницький в інтерв’ю “РБК-Україна” повідомив, що вже до 2030 року кількість вищих навчальних закладів, що перебувають у підпорядкуванні МОН, має скоротитися до 100. Це пов’язано з різким зменшенням кількості випускників шкіл, що є наслідком демографічних тенденцій.

Невідповідність між мережею вишів та кількістю випускників

За словами Винницького, 25 років тому в Україні налічувалося близько 800 тисяч випускників шкіл щорічно, тоді як зараз, з урахуванням тимчасово окупованих територій та тих, хто перебуває за кордоном, ця цифра становить лише 500 тисяч. Проте, якщо не брати до уваги дітей з тимчасово окупованих територій, то цього року в Україні буде приблизно 360 тисяч випускників шкіл. З них 312 тисяч зареєструвалися на НМТ, необхідне для вступу до університетів. Близько 50 тисяч випускників обирають інші шляхи, наприклад, вступ до коледжів, для чого НМТ не потрібне.

За його словами, це падіння не пов’язане з війною, а з тим, що в нас народжується менше дітей. Війна починається з 2014-го, а кількість потенційних випускників зменшувалася й раніше. Це математична модель розрахунків на основі демографії.

“Вже зараз можу вам сказати, що 2038-го року у нас, ймовірно, буде 250 тисяч випускників шкіл. Їх більше не стане, бо вони вже народилися. А наша мережа вищої освіти побудована з урахуванням потенціалу 800 тисяч вступників щороку, тобто на кількість, яка була 25 років тому”, – зазначає заступник голови МОН.

Укрупнення вишів: потреба та переваги

Середня кількість студентів у європейських університетах становить 10 тисяч, тоді як в українських – 5 700. Ця різниця свідчить про необхідність укрупнення мережі вищих навчальних закладів. Винницький зазначає, що це є вимогою євроінтеграції України та надає можливість для значних інвестицій – півтора мільйона доларів на науково-навчальне обладнання для кожного закладу, що приєднується.

“Не грає ролі, хто сидить в цьому кріслі, хто керує міністерством освіти. В країні впродовж наступних 3-5 років має відбутися укрупнення мережі. Це вимога нашої євроінтеграції. Ми маємо донорів, які з цим допомагають. Бо при кожному укрупненні ми маємо можливість робити великі інвестиції: півтора мільйони доларів на науково-навчальне обладнання в кожен заклад. Це непогано”, – додає він.

Минулого року зі структури МОН вже виключили 10 вишів, і цього року планується скорочення ще 10. Мета – скоротити мережу до 100 закладів вищої освіти до 2030 року. Процес укрупнення відбувається індивідуально, найчастіше шляхом приєднання менш популярних закладів, які не можуть утримувати себе фінансово, до більших і потужніших. Наукові школи, викладацький склад у таких закладах треба рятувати, переводити викладачів і студентів до більших закладів.

Заступник міністра підкреслює, що укрупнення не має на меті економію коштів, а спрямоване на створення якісного середовища для навчання студентів та розвитку науково-педагогічних працівників.

“Які ще будуть укрупнювати – назвати поки не можна. Це все індивідуально”, – підкреслює Винницький.

Як приклад дисбалансу він навів Львівську та Одеську області, які мають майже однакову кількість населення (по 900 тисяч), але в Одесі функціонує 12 вишів, тоді як у Львові – лише 4. Одеський університет імені Мечникова, який має потужну академічну базу, планується укрупнити, приєднавши до нього інші заклади, які втратили галузеву специфіку, щоб розвивати їх як технологічні чи морські університети.

Доля переміщених університетів

Переміщені університети з прифронтових територій зараз мають можливість “спробувати себе знайти”.

“Але з кожним роком продовження війни бачимо, що самобутність переміщених університетів втрачається, як і їхні фінансові і наукові показники. Тому там з часом укрупнення також має відбутися”, – каже Винницький.

Читайте також:

У Кам’янському відкрили оновлений корпус ліцею № 20

Реформа старшої школи: які зміни готують у Кам’янському

Нові соцстандарти: уряд планує збільшення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму