Новий закон про мобілізацію: коли можуть ухвалити, які зміни пропонуються

Рада може ухвалити новий законопроєкт про мобілізацію у другому читанні до кінця березня. 

Про це в інтерв’ю “РБК-Україна” розповів член комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народний депутат Федір Веніславський. 

Як раніше повідомляв “Наш Репортер“, 7 лютого Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про мобілізацію. Після цього народні депутати внесли більше чотирьох тисяч поправок до документу. З 27 лютого комітет Ради з питань нацбезпеки, оборони і розвідки розпочав роботу над підготовкою “мобілізаційного” законопроєкту до другого читання.

Якщо говорити про терміни, то, за словами Веніславського, орієнтовно наступного понеділка, 4 березня, секретаріат має підготувати порівняльну таблицю цього законопроекту. І далі, починаючи з 5-6 березня Рада може приступити до постатейного обговорення і до врахування або відхилення цих законодавчих поправок за участі нардепів, які їх подавали.

“Оптимістично – що комітет до 10-15 березня зможе закінчити з поправками. Песимістично – до 20 березня ми зможемо їх розглянути, сформувати висновок комітету, проголосувати і направити законопроект на друге читання до Ради. Тобто і за оптимістичного, і за песимістичного сценарія до кінця березня ми маємо всі шанси в залі цей законопроект проголосувати в другому читанні”, – зазначив Веніславський.

Як додав нардеп, в комітеті з питань національної безпеки, оборони і розвідки щонайменше від початку повномасштабного вторгнення ще не було такої кількості поправок.

“Тому було ухвалене рішення всі однотипові законодавчі поправки розбити на групи. І в результаті з понад 4 тисяч поправок ми отримали 16 блоків з ключових речей, які народні депутати пропонували нам змінити, викласти в інші редакції тощо”, – каже Веніславський.

По-перше, поправки стосуються обмеження конституційних прав і свобод, що було найбільш дискусійним з усіх норм цього законопроекту. Мова йде про обмеження прав фізичної особи у виїзді за межі України, про обмеження прав на керування транспортним засобом, а також про накладення арешту на банківські рахунки та цінності, що зберігаються в банках. Далі пряма мова Ф. Веніславського:

“Ми вирішили, що обмеження у праві виїзду за межі України для військовозобов’язаних, чоловіків віком від 18 до 60 років вже є прописане в законі про правовий режим воєнного стану. Додатково це регулювати в новому законі, на наш погляд, потреби немає. В Законі України про затвердження Указу Президента України про запровадження воєнного стану ми це врегулювали і так.

Щодо обмеження права фізичної особи в керуванні транспортним засобом: якщо вона не оновлює свої військово-облікові дані, не стає на облік, ігнорує повістки тощо – ми дійшли консенсусу, що в тому чи іншому варіанті це обмеження може залишитися у законопроекті. Щодо блокування коштів на рахунках, грошових активів тощо – ми в комітету цю норму відхилили.

Інший ключовий момент стосується електронного кабінету призовника і можливості оповіщення в електронному форматі про необхідність з’явитися до ТЦК та СП. Це фактично альтернатива електронних повісток – ми від цього також відмовилися, воно не знайшло підтримки в комітеті. Ми залишили можливість реєстрації в електронному кабінеті як право, а не як обов’язок. І також ми залишили можливість, передусім особам, що проживають за межами України, скористатися електронним кабінетом для дистанційного оновлення даних без в’їзду на територію України, оскільки потім виникне проблема з можливістю їх виїзду. А це мова може йти і про студентів, які навчаються за кордоном, про тих чоловіків, які ще до війни переїхали мешкати за кордон.

Ще один важливий блок – повноваження органів державного влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у мобілізаційних заходах. Тут ми всі дійшли згоди, що необхідно уточнити повноваження відповідних суб’єктів, тому що на сьогоднішній день ТЦК та СП фактично залишились сам на сам з необхідністю здійснювати всі мобілізаційні заходи. Тоді як у чинних законах передбачено, що ціла низка суб’єктів бере участь у забезпеченні мобілізації. Але вони, з огляду на різні причини і нечіткість законодавчих норм, цього не робили, або уникали.

Тому ми дійшли згоди, що і органи державної влади, і органи місцевого самоврядування, і військові адміністрації, і підприємства, і органи соціального захисту, освітні та інші установи та організації спільними зусиллями будуть забезпечувати мобілізаційні процеси, сприяти, допомагати, брати участь у різних формах – це точно залишиться в новому законі.

Розгляд усіх цих норм проходить за участі суб’єктів, відповідних міністерств, яких стосується той чи інший блок – Нацполіції, МВС, Міністерства соціальної політики, Міністерства охорони здоров’я, з питань ветеранів тощо.

Один із блоків також стосувався повноважень поліції. Ми вирішили, що представники поліції за зверненням ТЦК та СП беруть участь в оповіщенні громадян і в їх присутності представники ТЦК та СП можуть вручати повістки для того, щоб не допускати якихось неправомірних дій в адресу працівників ТЦК та СП. Наступне – всі поліцейські мають перейти зі спеціального обліку на загальний військовий облік, але одночасно всі поліцейські 100% підлягають бронюванню – тобто вони не можуть бути призвані під час мобілізації.

Крім того, у період дії воєнного стану поліцейські і представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки мають право вимагати в осіб віком від 18 до 60 років пред’явити разом з документом, що посвідчує особу, військово-обліковий документ, який вони будуть зобов’язані мати при собі під час дії правового режиму воєнного стану. А поліцейські і представники ТЦК та СП матимуть право фіксувати це на відповідні засоби відеофіксації”.

Читайте інтерв’ю повністю за посиланням.

Також читайте: У Кам’янському передали чергову допомогу для українських військових