Цей день в історії міста: 141 рік тому в Кам’янському відкрили перший завод (і це не ДМК!)

Неділя, 18/05/2025 - 12:21 2412

Слідами старовинного шпалопросочувального заводу.

Якщо зайде розмова про перший завод, який було відкрито на території Кам’янського, багато містян напевно назвуть наше містоутворююче металургійне підприємство. Нагадаємо, Дніпровський завод почав будуватися в 1887 році, а першу плавку видав у березні 1889 року.

Водночас для об’єктивності варто зазначити, що ДМК (зараз “Каметсталь”) не був першим підприємством на території Кам’янського. Дослідники, які займалися вивченням даного періоду історії міста, неодноразово згадували про шпалопросочувальний завод, який працював у Кам’янському з середини 80-х років 19 століття. Щоб розібратися в цьому питанні, журналіст зібрав наявну на цю тему інформацію.

Залізниця в історії міста

Варто нагадати, що в період з 1881 по 1904 рік на території теперішніх Дніпропетровської, Запорізької, Донецької, Херсонської, Харківської областей було збудовано Катерининську залізницю. Вона забезпечила транспортне сполучення між Донецьким кам’яно-вугільним та Криворізьким залізнично-рудним районами.

Її відкриття також дало потужний поштовх до розвитку промисловості в нашому регіоні. Подробиці про те, як ця залізниця будувалася, а також інформацію, що вона являла собою, журналіст дізнався з книги, надрукованої ще 1903 року, яка так і називається: «По Екатерининской железной дороге».

На фото – та сама старовинна книга

Її автори, зокрема, вказують, що в 1884 році в наших краях була побудована основна гілка цієї дороги. За прокладеним у ті далекі часи маршрутом, як зрозумів журналіст, потяги і сьогодні прямують із Кривого Рогу до Дніпра. Тоді у наших краях вони зупинялися лише на станції Запоріжжя. Сьогодні мешканці міста звичніше називають її Баглій, але нещодавно вона повернула собі свою історичну назву – Запоріжжя-Кам’янське.

В районі вказаної станції від головної гілки Катерининської залізниці відходила так звана Кам’янська гілка. Її довжина становила 11 верст (або 11,7 км). Перший її відтинок поєднував згадану станцію Запоріжжя та Романківський роз’їзд (зараз це ділянка залізниці в районі перетину вулиці Фіалкової/Стасова та Макіївської). Звідти ця гілка вела до станції Тритузної (збудована також у 1884 році, до теперішнього часу її назва не змінилася).

Карта Кам’янської гілки Катерининської залізниці, джерело – книга «По Екатерининской железной дороге»

Ось у цьому районі, за інформацією авторів згаданої старовинної книги, того ж 1884 року і було відкрито шпалопросочувальний завод. До речі, до нього від станції Тритузної вела окрема колія залізниці.

Що відомо про сам завод

Зазначимо, що в одному з розділів автори вказаної книги дають більш точне місце розташування цього підприємства. Виявляється, воно було на пристані Кам’янського. Це район вулиці Портової/Корчевського. Тобто якби 141 рік тому існував сьогоднішній Новий міст, то, проїжджаючи біля річкового порту, ви, шановні читачі, побачили б там не ДМК, а зовсім інше підприємство.

Відповідно до згаданої книги, цей завод виробляв для Катерининської залізниці близько 200 тисяч шпал на рік (цифра, звісно, офіційна, але, чесно кажучи, викликає сумнів).

Джерело – книга «По Екатерининской железной дороге»

До речі, є ще одна цікава подробиця. На думку історика та письменника Олександра Слоневського, працювали на цьому підприємстві переважно люди не місцеві. Корінні жителі Кам’янського не дуже охоче йшли і на шпалопросочувальний, і на збудований за кілька років металургійний завод.

Так ось, за офіційними даними, пропрацювало шпалопросочувальне підприємство в наших краях до 1892 року. Потім землю, що належала Катерининській залізниці на Кам’янській пристані віддали в оренду на 30 років «Южно-Русскому Днепровскому металлургическому обществу», що збудувало металургійний завод і збиралося його розвивати.

Шпалопросочувальне підприємство перенесли в Кайдацьку пристань, в місто Катеринослав (нині Дніпро). Вказані витрати теж сплатило «Южно-Русское Днепровское металлургическое общество». До речі, збереглися історичні фото шпалопросочувального заводу на новому місці, датовані як мінімум 1903 роком. Отже, глянувши на них, ми можемо уявити, як це підприємство виглядало і у Кам’янському.

Джерело – книга «По Екатерининской железной дороге»

Зазначимо, що докладно історією шпалопросочувального заводу також займався відомий краєзнавець Дмитро Кубанов (зібрані ним матеріали дивіться за посиланням).

Подальша доля першого заводу Кам’янського

Поставити крапку у цій історії журналісту допоміг ще один знавець нашої історії – Володимир. Він засновник цікавої групи у ФБ «ПромИстория и не только».

Краєзнавець поділився посиланням на публікацію з історії Новомосковського шпалопросочувального заводу.

Виявляється, це і є те саме підприємство, яке спочатку було побудовано в нашому місті. А додаткові подробиці такі. По-перше, у Кам’янському завод було відкрито 18 травня 1884 року.

Початкові та полегшені способи просочення шпал: вимочування кінців у бочках з гарячою, а потім з холодною кам’яновугільною олією (джерело – нарис з історії Новомосковського шпалопросочувального заводу

По-друге, після переїзду до Катеринослава в 1892 році на шпалопросочувальний завод чекала чергова міграція. Тепер – до Новомосковська (1930 року). І знову її причиною стала необхідність розширення площ під металургійне підприємство (цього разу – заводу імені Петровського).

Під час Другої світової війни обладнання заводу було евакуйовано до міста Чкалов (Оренбург), на Оренбурзький шпалопросочувальний завод. Після Перемоги завод було відновлено на колишньому місці.

З відкритих джерел журналіст з’ясував, що це підприємство пропрацювало до 2018 року. Далі йдуть кримінальні справи щодо нібито зловживань у закупівлях шпал. Зараз статус заводу зазначено як «ліквідований».

На заставці – фото шпалопросочувального заводу, перенесеного з Кам’янського на Кайдацьку пристань (джерело – книга «По Екатерининской железной дороге»)

Ігор Кузьминський

Також читайте: Ретропрогулянка Гімназичним проспектом у Кам’янському та знахідка колекціонера

Теґи: історія

Читайте головні новини nashreporter.com у соціальних мережах FacebookTelegram